В.Н. Дишлової, В. П. Дідович, К. В. Сьомкін. Стабілізація хребта кільцями при шийних хребетно-спинномозкових пошкодженнях

УДК 616.771.1+616.711+616.832]-001-089

В. Н. Дишлової, В. П. Дідович, К. В. Сьомкін

стабилизация позвоночника, декомрессия спинного мозку, спондилодез.

Частота пошкоджень хребта (ускладнених і неускладнених) становить 4-6% від числа всіх травм, з них на частку травм шийного відділу хребта припадає 19-22% [3]. Високий відсоток летальності та інвалідизації хворих дозволяють вважати проблему актуальною як в медичному, так і в соціальному аспекті.

Основне завдання, яке вирішують при лікуванні ускладнених травм шийного відділу хребта — декомпресія спинного мозку. Найбільш важливою частиною декомпресії є хороша репозиція шийних хребців і відновлення нормальної конфігурації хребетного каналу, репоновані хребці треба фіксувати в природному положенні [2].

Відповідно до сучасної класифікації опорної системи хребетного стовпа він складається з трьох частин [1]:

I-передня поздовжня зв’язка (передня 1/2 тіла хребців і дисків);

II-задня поздовжня зв’язка (задня 1/2 тіла хребців і дисків);

III-жовта і міжостисті зв’язки (остисті відростки і дуги).

За даними деяких авторів, у хворих перенесли ламінектомію з приводу травм шийного відділу хребта, з патологічною рухливістю в цьому відділі після заднього металоспондильозу не тільки припиняється прогресування спінальних симптомів, але і навпаки в післяопераційний період при активізації хворого можливе наростання неврологічних знаків [7]. Звідси, природно, виникає необхідність у фіксації нестабільного хребцевого сегмента. Крім того, мієлографічні дослідження показали, що ламінектомія при неусунутій деформації спинномозкового каналу часто не усуває передню компресію спинного мозку [5, 8].

Подальша зовнішня фіксація потрібна як при різних варіантах задніх фіксуючих операцій, так і при операціях переднього спондилодезу з кістковим трансплантатом [4]. Областю хірургічного втручання при гострій травмі шийного відділу хребта стає передній, найбільш важливий у функціональному відношенні відділ спинного мозку, який частіше і значніше інших здавлюється при типових переломо-вивихах шийних хребців. Операція передньої декомпресії спинного мозку увійшла в арсенал невідкладних оперативних втручань [6]. Однак, на жаль, при всіх методах лікування спостерігається Вторинне зміщення хребців. Тому виправдані пошуки більш надійних методів фіксації репонованих хребців [9, 10]. Один з таких методів — передній металевий спондилодез шийних хребців циліндричними титановими кільцями з великою різьбою і титановими пластинками з фіксацією їх до циліндричним порожнистим титановим кільцям. При повному руйнуванні тіла хребця останній заміщається кільцем або кістковим трансплантатом, який фіксується до пластини.

У нашій клініці ми використовуємо комплекс унікальних інструментів, розроблений в Хабаровському регіональному нейрохірургічному центрі, які значною мірою вдосконалені.

Набір інструментів складається з трепанів різного діаметру, що мають регулювання глибини занурення, титанових імплантатів, конструкція яких виключає їх міграцію після установки, і спеціального пристрою з цанговим механізмом для вправляння переломо-вивихів хребців, допоміжних інструментів, що усувають зміщення тіл хребців і утримують їх в положенні досягнутої корекції. Скелетне витягування за тім’яні горби виробляли в доопераційний період, під час операції здійснювали витягування з наростаючим вантажем по осі до (10 кг). Вантаж знімали після фіксації хребців, на операційному столі.

Показаннями до передньої декомпресії є [11]:

1. Переломи I опорного стовпа, II опорного стовпа, I і II опорних стовпів.

2. Переломи, зазначені в пункті 1 + переломи III опорного стовпа (передню декомпресію доповнюють ламінектомією).

3. Переднє здавлення спинного мозку, обумовлене зміщенням хребця, випаданням міжхребцевих дисків, обривками зв’язок, внутрішньоканальними гематомами при відсутності кісткових пошкоджень хребців.

Необхідно враховувати наступні протипоказання до проведення декомпресії [1]: 1) травматичний шок; 2) супутні пошкодження внутрішніх органів; 3) ранні септичні ускладнення; 4) гостра дихальна недостатність, що поєднується з іншого бульбарної симптоматикою.

Зазначені протипоказання до декомпресії спинного мозку необхідно ліквідувати якомога швидше:

– вивести хворого з шоку;

– відновити цілість внутрішніх органів і т. д.

Іноді допустимо проводити зазначені заходи одночасно з декомпресією спинного мозку. За вказаною вище методикою з використанням комплексу інструментів, розроблених в Хабаровському регіональному нейрохірургічному центрі і РКБ ім. Семашко, а також по санітарній авіації в містах і районах Республіки Крим в гострий і ранній період травми були прооперовані 57 хворих, з них 5 жінок і 52 чоловіків у віці від 16 до 57 років. Летальність зменшилася до 1,5% і ступінь інвалідизації значно зменшилася.

Основными преимуществами данного метода являются надежная стабилизация поврежденного сегмента позвоночника при сравнительно небольшой операционной травме, сохранение мышечно-сводчатого каркаса. Отсутствие внешней фиксации с громоздкой гипсовой повязкой существенно упрощает послеоперационное ведение этих больных, значительно облегчает уход за лежачими больными с грубой неврологической симптоматикой. Важным является и то обстоятельство, что больных можно активизировать с первого же послеоперационного дня. Вследствие вышесказанного лечение травм позвоночника стало менее дорогостоящим. Так, многих из наших больных можно было выписать из стационара уже через 2 нед. после травмы.

Таким чином, передній спондилодез титановими кільцями є ефективним способом, істотно розширює арсенал хірургічних методів лікування травм шийного відділу хребта.

Показания и объем передней декомпрессии спинного мозку при травме шейного отдела позвоночника // Вопр. нейрохирургии. —1983. —№4. —С. 41—45.

Хирургическая тактика при травме шейного отдела позвоночника и спинного мозку // Вопр. нейрохирургии. —1983. —№5. —С. 3—8.

Структура летальности при повреждении позвоночника и спинного мозку // Вопр. нейрохирургии. —1980. —№6. С. 37—41.

Спондилодез шейного отдела позвоночника металлополимерной конструкцией // Вопр. нейрохирургии. —1989. —№3. —С. 42—47.

Исследование эфферентной проводимости по спинному мозгу при его травматическом поражении // Вопр. нейрохирургии. —1984. —№4. —С. 19—22.

Хирургическое лечение больных с компрессией спинного мозку // Нейрохирургия.— 1983.—Вып. 16.— С.3—6.

Ошибки и трудности при хирургическом лечении травмы шейного отдела позвоночника и спинного мозку // Вопр. нейрохирургии. —1983. — №3. —С. 21—26.

Профилактика и хирургическое лечение компрессий спинного мозку после ламинэктомии // Нейрохирургия. — 1983. Вып. 16. — С. 64—68.

Передний металлический спондилодез при травмах шейного отдела позвоночника // Вопр. нейрохирургии. —1988. —№5. —С. 15—18.

Передний металлический спондилодез шейного отдела позвоночника // Вопр. нейрохирургии. —1985. —№5. —С. 46—50.

Cervical myelography and ventriculography with amipac (metrisamide). Вентрикулография и шейная миелография с амипаком (метризаминдом)// Вопр. нейрохирургии. —1980. —№6. —С. 31—33.

Наведено статистичні дані, визначено показання та протипоказання, а також переваги переднього металічного спондилодезу шийних хребців циліндричними титановими кільцями та титановими пластинами.

The authors deal with an urgent problem of how to stabilize and treat spine and cervical vertebrae injures. Clinically tested method of treating the frontal metallic spondylodesis of cervical vertebrae using cylindrical titanic rings and titanic plates is described. Statistics, indications, contraindications as well as advantages of the unique method are shown.