|
Розвиток
компресійного спінального
синдрому пов’язаний з судинними
розладами в малосудинних зонах (на
рівнях хребців Тп4-5, Тп12-1), а сам факт
виникнення мієлопатії не завжди
можна поставити в залежність від
величини скривлення, тобто
пояснити прямим стисненням
спинного мозку. У більшості хворих
мав місце значний кіфотичний
компонент деформації.
З хворих, у
яких спостерігалися клінічні
прояви мієлопатії, 2 були віком до 10
років, 22 – віком до 12 років, 18 –
віком до 14 років, 3 – віком до 16
років, 26 – віком понад 16 років.
У більшості
хворих компресійний спінальний
синдром виникає в період росту
хребта і прогресування деформації,
однак може проявлятись і в період
стабілізації сколіозу. Очевидно, що
в розвитку неврологічних
ускладнень має значення статико-динамічне
навантаження на деформований
хребет внаслідок вертикального
положення.
У 28 хворих
мієлопатія тривала до 1 міс, у 22 – до
3 міс, у 18 – до 6 міс, у 3 хворих –
понад 6 міс.
При
обстеженні нервової системи
пацієнтів виявлено такі зміни
рухової функції спинного мозку:
зниження сили нижніх кінцівок – у 12
хворих, повна відсутність рухів – у
59 хворих. Порушення чутливості
спостерігалось у всіх хворих,
причому у 62 була гіпостезія вище
рівня вершини скривлення на 2-3
сегменти і анестезія нижче рівня
вершини скривлення, що свідчило про
розвиток мієлопатії за типом
судинних розладів у спинному мозку.
Шкірні, черевні і кремастерні
рефлекси були відсутні у всіх
хворих, а сухожилкові (колінні,
ахіллові) – різко підвищені за
розширенням зони розташування. З’являлись
клонуси стоп і надколінних чашечок.
У всіх хворих порушувались функції
тазових органів, що проявлялось
затримкою і утрудненням
сечовипускання. Кількість
залишкової сечі у 11 хворих
становила від 200 до 250 мл.
При
діагностичній люмбальній пункції у
54 хворих виявлено повне або
часткове блокування
субарахноїдального простору,
білково-клітинну дисоціацію у
лікворі, позитивні реакції Панді і
Нонне-Апельта (++++).
Пневмомієлографія і
мієлосцинтиграфія констатували
часткове або повне блокування
лікворного простору. Це
підтвержувалось контрастною
мієлографією.
Результати.
Відстоюючи позицію хірургічного
усунення компресійного
спінального синдрому за допомогою
коригуючих операцій, ми вважаємо,
що всім хворим показана
передопераційна підготовка за
допомогою корсетів Мільвокі
протягом 6-12 міс. За цей час
вдавалось досягнути на 15o-25o
виправлення хребта і регресу
неврологічних проявів мієлопатії.
Для
закріплення досягнутого ефекту у
всіх хворих застосовувались
коригуючі хірургічні втручання на
основній і компенсаторній
кривизнах, причому у 26 хворих з
верхньогрудним сколіозом і у 1
хворого з грудно-поперековим
сколіозом було виконано
клиноподібну резекцію за один етап,
а у решти (44 хворих), з грудним і
грудно-поперековим сколіозом,
хірургічне втручання здійснено за
два етапи: спочатку проведено
корекцію поперекового скривлення
металевим дистрактором, потім –
грудного скривлення клиноподібною
резекцією хребта.
При одно- і
двоетапному хірургічному
лікуванні хворих на сколіоз,
ускладнений мієлопатією, досягнуто
корекції основної кривизни на 35o-42o.
Регрес неврологічних проявів
відбувся у 68 хворих. Лише у 3 хворих
з компресійним спінальним
синдромом протягом 10-12 міс після
операції функції спинного мозку не
нормалізувались. У віддалені
терміни спостереження у 4 хворих
явища мієлопатії частково
відновились, що вимагало
повторного хірургічного втручання.
На
закінчення слід сказати, що
мієлопатія являє собою тяжке
ускладнення доопераційного
періоду у випадку природженого
сколіозу і сколіозу у хворих з
нейрофіброматозом. Виникає
мієлопатія внаслідок
прогресуючого перебігу цих форм
хвороби. Хворі з таким ускладненням
потребують доопераційної
підготовки в корсетах Мільвокі,
коригуючих операцій на основній та
компенсаторній кривизнах,
цілеспрямованого, тривалого
відновного лікування.
Висновки.
- Мієлопатія
при тяжких формах сколіозу
спочатку розвивається за типом
судинних розладів. При
тривалому перебігу хвороби
виникає компресія спинного
мозку.
- Для
усунення неврологічних
розладів у доопераційний
період хворим слід проводити
корекцію в корсеті Мільвокі.
- Основним
етапом лікування мієлопатії
при сколіозі є коригуючі
операції, які сприяють
вирівнюванню хребта і
відновленню функції спинного
мозку.
Мієлопатія
при сколіозі
Сайед
Мухсен
Викладений
клінічні прояви мієлопатії
у 71 хворого важкими формами
сколіозу (диспластичним,
вродженим і сколіозом при
нейрофіброматоз). У більшості
хворих відзначені значні
порушення рухів,
чутливості, трофіки, функцій
тазових органів. Доопераційний
період у хворих проводили
корекцію в корсеті Мільвоки на
протягом 6-12 міс, яка
дозволила зменшити викривлення
хребта на 15-25 o і досягти
регресія неврологічних
прояв. Заключним етапом
були операції, що дозволили
збільшити корекцію хребта і
стабілізувати патологічний
процес. Регрес неврологічних
проявів було досягнуто у 68
хворий.
Myelipathy at a scoliosis
Saied Mohsen
The work presents the analysis of myelopathy
clinical manifestations in 71 patients having severe form of
scoliosis (dysplastic, congenital and in neurofibromatosis group).
In most patients significant disorders of motions, sensitivity,
trophicity and pelvic organs functions were observed. At the
preoperational period corrections with Milvoky jacket during 6-12
month were performed what permitted to decrease curvature at 15-25
degrees and to reach regress of neurological manifestations. The
final stage was correcting operations which increased scoliosis
correction and stabilized pathological process. The regres s of
neurological manifestations was reached in 68 patients.
|