В.Г. Климовицький, В. А. Бабоша, Б. Ф. Хоменко, Г. В. Лобанов, І. Г. Гохфельд, С. А. Стегній. Організація надання допомоги постраждалим з травмою хребта в Донецькому травматологічному центрі

В. Г. Климовицький, В. А. Бабоша, Б. Ф. Хоменко, Г. В. Лобанов, І. Г. Гохфельд, С. А. Стегній

организационные мероприятия, множественная и сочетанная травма позвоночника и таза, неврологические нарушения, ранняя реабилитация.

Високий рівень травматизму в Донбасі, де щорічно отримують травми до 400 000 чоловік, обумовлений особливостями промислового виробництва і розвиненою транспортною інфраструктурою. Травматизм в загальній структурі захворюваності серед дорослих і підлітків становить 7,2% і займає стійке 3-е місце. У 38,7% постраждалих травма була множинною і поєднаною. У 8% постраждалих діагностовано неускладнені переломи хребта. У 1,5% випадків травма хребта супроводжувалася неврологічними порушеннями. Це послужило підставою для створення Донецького травматологічного центру і виділення в ньому підструктури — спінального центру, що дозволило сконцентрувати висококваліфіковані кадри нейрохірургів, ортопедів-травматологів, хірургів, реаніматологів, забезпечити своєчасну діагностику і комплексне лікування цієї важкої категорії постраждалих [1,2].

Нами проаналізовано результати лікування 377 постраждалих у Донецькому травматологічному центрі з 1994 по 1996 р.більшість постраждалих були найбільш працездатного віку — від 16 до 55 років (90,45%). Більшою мірою тяжких пошкоджень схильні чоловіки (61,27%), що пов’язано з характером їх професійної та побутової діяльності та іншими соціальними характеристиками (табл.1).

В табл. 2 наведено соціальну структуру постраждалих. Серед них переважали робітники (65,7%). Питома вага шахтарів серед робітників склала 42,5%.

Висока питома вага шахтарів серед інших постраждалих пов’язана як з самою соціальною структурою населення регіону, так і з особливостями праці в цій галузі, що свідчить про соціальну значущість подальшого вдосконалення методів надання допомоги даній категорії постраждалим, необхідність суворого контролю за дотриманням технологічних процесів і техніки безпеки, а також про недостатню ефективність профілактичної роботи. Аналіз обставин і причин травми показав, що важкі ушкодження таза мали місце як під час виробничих процесів (у 44,17% хворих), так і поза виробництвом (у 55,83%).

Виділена група з 63 хворих з пошкодженням хребта, 19% з них доставлені з районів області. У всіх хворих була множинна і поєднана травма: черепно — мозкова травма — у 43%, пошкодження грудної клітини та її органів — у 35%, пошкодження органів заочеревинного простору — у 8%, органів черевної порожнини-у 47%, пошкодження опорно — рухового апарату-у 96% хворих.

Тяжкість ушкодження хребта та поєднання її з іншими ушкодженнями опорно-рухового апарату, органів грудної та черевної порожнини, травмою ЦНС зумовили ускладнення травми шоком (у 67,0% хворих). Летальність становила 11,5%. У 12% спостережень травма хребта супроводжувалася неврологічними розладами різного ступеня вираженості: від радикулярної симптоматики до рухових і чутливих порушень (табл.3).

Аналіз результатів лікування дозволив виділити організаційні заходи, що вплинули на позитивний результат важкої травми:

1. Грамотне надання допомоги на догоспітальному етапі.

Цей організаційний захід передбачає необхідність формування на етапах догоспітальної допомоги (у фельдшерів здоровпунктів, швидкої допомоги, воєнізованих гірничо-рятувальних частин (ВГСЧ), працівників органів внутрішніх справ, ДАІ, пожежників) медичної орієнтації в діагностиці травматичних ушкоджень хребта. Важливе значення мають визначення неврологічного дефіциту і забезпечення медичним оснащенням, необхідним для надання першої допомоги цій категорії постраждалих.

2. Рання госпіталізація в профільний заклад.

Надання допомоги постраждалим з травмою хребта відрізняється багатоетапністю: місце травми — здоровпункт (або бригада СМП, ВГСЧ) — місцева лікарня — травматологічний центр. При такій багатоетапності належний обсяг надання допомоги не виконується, а в ряді випадків допомога не виявляється, що посилює тяжкість стану хворого і значно знижує функціональні результати результатів травми.

3. Консультація фахівця центру з відділу екстреної медичної допомоги, проведення адекватної терапії при неможливості транспортувати потерпілого в травматологічний центр.

4. Максимальне скорочення передопераційного періоду.

Враховуючи вищенаведені організаційні заходи, скорочення часу до огляду фахівцем центру і своєчасна інформація про нозологію пошкодження дозволяють забезпечити проведення оперативного втручання в найкоротші терміни.

5. Рання ревізія вмісту хребетного каналу, відновлення ликвороттока і стабільно-функціональний остеосинтез хребта з повноцінною репозицією і мобілізацією всіх пошкоджених структур. Ми розглядаємо це як елемент протишокової терапії.

6. Повноцінна комплексна реабілітація включає комплексне фізіотерапевтичне лікування за участю спеціально підготовлених інструкторів ЛФК, подальше направлення в спеціалізовані санаторно-курортні здравниці (Слов’янськ, Саки).

Наш досвід лікування постраждалих з множинною і поєднаною травмою підтверджує необхідність проведення зазначених організаційних заходів. Це дозволяє домогтися хороших анатомо-функціональних результатів лікування даного контингенту хворих, зменшити терміни їх перебування в стаціонарі і ступінь втрати працездатності.

1. Бабоша В. А., Пастернак в. м., Лобанов Г. В. організація допомоги постраждалим з поєднаними ушкодженнями таза в Донецькому травматологічному центрі //Актуальні питання травматології та ортопедії (Матеріали наукової конференції, присвяченої 40—річчю Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні). – Донецьк, 1993.- С. 8-12.

2. Лобас в. м., Климовицький в. г., Кузнєцов В. М., Полоник з. п. організація спеціалізованої ортопедо—травматологічної допомоги населенню Донецької області//Там же —с. 8-12.

Аналіз результатів лікування хворих із травмою хребта дозволяє виділити такі організаційні заходи: 1) квалифіковане надання допомоги на догоспітальному етапі; 2) рання госпіталізація до спеціалізованого закладу; 3) консультація спеціаліста з відділу екстренної медичної допомоги, проведення адекватної терапії; 4) максимальне скорочення доопераційного періоду; 5) рання ревізія вмісту хребтового каналу, відновлення відтоку ліквору та стабільно-функційний остеосинтез хребта; 6) повноцінна комплексна реабілітація.

Traumatism among the adults and teenagers in Donetsk Region reaches 7.2% of the whole morbidity rate Analysis of treatment results allows to concentrate on the measures as follows: 1. Competent medical aid before hospitalisation; 2. Early hospitalization in a profile department; 3. Expert Advice from emergency doctors and adequate therapy; 4. Maximum short preoperative period; 5. Early revision of medullary canal contents, liquor flow restoration and stable functional spinal column osteosynthesis; 6. Proper complex rehabilitation.