Аналіз кореляцій показників гомеостазу і церебрального кровотоку у хворих з ішемічним ураженням мозку Цимейко О. А., Глоба м. в., Яхненко г. м., Гужовська Н. В.

Номер 1(9)’2000

Аналіз кореляцій показників гомеостазу і церебрального кровотоку у хворих з ішемічним ураженням мозку Цимейко О. А., Глоба м. в., Яхненко г. м., Гужовська Н. В.

Український
нейрохірургічний журнал

 
N1(9)’2000

Про журнал

Список номерів

В форматі PDF

Умови публікації

УДК 616.831-005.4:612.015

Аналіз
кореляцій показників гомеостазу
і церебрального кровотоку у
хворих з ішемічним ураженням
мозок

Цимейко
О. А., Глоба М. В., Яхненко Г. М.,
Гужовська Н. В.

Інститут
нейрохірургії ім. акад. А. П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна

Ключовий
слова: ішемічні ураження
мозку, магістральні артерії мозку,
лінійна швидкість кровотоку,
показники гомеостазу.

Введення. Гемодинамічні наслідки
атеросклеротичних уражень
мозкових судин, які проявляються
порушеннями мозкового
кровообігу, обумовлені
взаємодією ряду
морфологічних і функціональних
фактор. У розвитку
гіпоперфузійного синдрому у
пацієнтів з оклюзивною
патологією магістральних артерій
провідна роль належить
порушень ауторегуляції і
колатерального кровообігу, в
той час як стан кровотоку по
магістральних артеріях
набуває актуальності тільки
при гемодинамічно значущому
поразці [1, 4]. Супутній
порушення фізико-хімічних
властивостей крові сприяють
мікроциркуляторних розладів
і посилюють ішемію клітин мозку. Підвищення гематокриту,
гіперфібриногенемія,
гіперхолестеринемія, а також
артеріальна гіпертензія є
поряд з патологією магістральних
артерій мозку факторами ризику
ішемічного ураження. Встановлено зростання частоти
цих факторів у міру
прогресування судинного
процесу від минущих до стійких
порушень мозкового
кровообігу [2].

Мета роботи
полягала в зіставленні
біохімічних показників
венозної крові і деяких
показників гомеостазу зі
швидкостями кровотоку по
магістральним церебральним
артеріях, визначеними
ультразвукової доплерографією у
хворих з ішемічним ураженням
мозок.

Об’єкт і
методи дослідження. Обстежений
50 хворих віком від 29 до 65 років з
гострими порушеннями мозкового
кровообігу по ішемічному
типу в системі каротидного (62%) і
вертебробазилярного (38%) басейнів
з компенсованими показниками
вітальних функцій. У 84% пацієнтів
була оклюзійно-стенотична
патологія сонних і (або)
хребетних артерій,
підтверджена ангіографічно (ангіограф
NEIROSTAR), у 30% – томографічно
визначено ішемічні вогнища в
півкулях мозку.

Дослідити
наступні показники гомеостазу:
гематокрит, гемоглобін, йонний
обмін, білок, глюкозу, кислотно-основне
стан (КОС) венозної крові,
середні молекули, “робоче”
артеріальний тиск (АТ).

Лінійний
швидкість кровотоку-ЛСК (см / з)
вимірювали методом Екстра-і
транскраніальної доплерографії
на приладі “MULTIGON-500M” за стандартною
методикою за всіма доступними
дослідженню сегментам. Середній
лінійну швидкість кровотоку (пор.
ЛСК) визначали за формулою:

(Vs+2Vd):3 ,

де Vs –
максимальна систолічна ЛСК,

Vd-кінцева
діастолічна ЛСК.

Результат
оброблені математично методом
групового обліку аргументів.

Результат
і обговорення . Показники”робітника”
АТ у хворих у віці від 29 до 40 років
становили 118±23,4 мм рт. ст. (сист.), 75,2±1,8
мм рт. ст. (діаст.); у віці від 40 до
60 років-138,4±2,6 мм рт. ст. (сист.) і 87,8±1,6
мм рт. ст. (діаст.); у віці старше
60 років-128,5±6,6 мм рт. ст. (сист.) і 85,7±4,5
мм рт. ст. (діаст.). Зіставлення пор. ЛСК і рівнів АТ виявило, що
швидкості кровотоку у пацієнтів з
гіпертонічною хворобою і
підвищеними показниками “робітника”
АТ (140 мм рт. ст. і > сист.) бувши
достовірно нижче, ніж у осіб з
нормальним і зниженим АТ. Залежність простежувалася по всіх
сегментам магістральних артерій
каротидного і вертебробазилярного
басейнів і не відбивалася на
артеріях периферичного типу (очноямкової,
надблокової). Дані дослідження
представлені в табл. 1,2 з
приведенням вибіркового
коефіцієнт кореляції.

Таблиця 1. Середня лінійна
швидкість кровотоку при
різних рівнях
артеріального систолічного
тиску, m ± m

Артеріальний
сегмент

Артеріальний
тиск 100-120 мм рт. ст.

Артеріальний
тиск 120-140 мм рт. ст.

Артеріальний
тиск 140-170 мм рт. ст.

Середня
лінійна швидкість кровотоку,
см / з

Справа

Слева

Справа

Слева

Справа

Слева

Загальний
сонна артерія

47,3±2,4*

46,5±2,8^

40,3±2,1*

41,5±2,6^

30,6±1,2*

35,1±4,3^

Внутрішній
сонна артерія,
екстракраніально

47,9±2,2*

49,4±2,3^

43,5±2,1*

45,2±2,6^

38,9±1,2*

39,4±4,3^

Внутрішній
сонна артерія,
інтракраніально

56,7±2,9*

57,2±2,8^

56,3±4,4

51,8±3,0

44,8±3,8*

51,8±7,5^

Середня
мозкова артерія

73,1±3,0*

76,3±4,5^

64,2±3,8*

61,8±2,9^

56,9±7,3*

59,8±4,7^

Передня
мозкова артерія

64,0±2,9*

66,7±3,1^

58,5±1,9*

58,6±3,9^

46,3±5,4*

53,0±6,1^

Задній
мозкова артерія

53,3±2,7*

53,7±2,5

50,9±5,1

52,1±4,9

41,9±4,1*

45,5±5,6

Хребетний
артерія

48,7±2,0*

43,4±2,4^

44,8±3,5*

44,2±2,8

37,2±3,1*

34,5±2,5^

Основний
артерія

51,3±2,0*

49,0±3,6^

32,3±2,3*^

 

n=19

n=22

n=9

Примітка : *,^
– для артеріальних сегментів
справа * і зліва^ (вибірковий
коефіцієнт кореляції) р<0,05

Таблиця 2 . Середня
лінійна швидкість кровотоку
при різних рівнях
артеріального діастолічного
тиску, m ± m

Артеріальний
сегмент

Артеріальний
тиск ? 80 мм рт.ст.

Артеріальний
тиск > 80 мм рт.ст

Середня
лінійна швидкість кровотоку,
см / з

Справа

Слева

Справа

Слева

Загальний
сонна артерія

45,1±2,0*

45,2±2,3^

36,6±2,2*

38,7±2,8^

Внутрішній
сонна артерія,
екстракраніально

46,9±1,8*

49,5±1,9^

41,1±1,9*

40,8±2,1^

Внутрішній
сонна артерія,
інтракраніально

56,1±2,7

54,7±2,3

52,3±4,2

53,3±4,0

Середня
мозкова артерія

70,5±3,0*

72,6±3,6^

61,0±4,0*

59,9±2,5^

Передня
мозкова артерія

62,9±2,3*

65,5±2,5^

52,9±2,5*

54,6±4,3^

Задній
мозкова артерія

54,1±3,2*

53,7±3,1^

44,6±2,4*

48,5±3,5^

Хребетний
артерія

50,2±2,9*

47,0±2,3^

37,8±1,8*

39,3±2,1^

Основний
артерія

52,2±2,5*

39,7±2,2*

 

n=28

n=22

Примітка:*, ^ – для артеріальних
сегментів праворуч * і ліворуч^ (вибірковий
коефіцієнт кореляції) р<0,05

Показник
гематокриту виявився підвищеними (>45%
) у 58% хворих, нормальним (35-45%) у 42%
хворих; показника гематокриту <35%
не відзначено, що відображає тенденцію
до згущення крові у більшості
обстежених хворих. При
порівнянні рівнів СР. ЛСК і
показників гематокриту
достовірну кореляцію отримали
тільки при дослідженні
хребетних артерій (Табл. 3), хоча з
урахуванням даних про фізіологічну
взаємозалежності швидкості
кровотоку і в’язкості крові [3] і
окремих клінічних спостережень
очікували більш показове
зниження СР. ЛСК у пацієнтів з
ознаками згущення крові.
Ймовірно, слід проаналізувати
ЛСК при більш широких коливаннях
показників гематокриту (<35% і >55%),
перш ніж робити остаточні
висновок.

Таблиця 3 . Середня
лінійна швидкість кровотоку
при різних показниках
гематокриту ( % ), m ± m

Артеріальний
сегмент

Гематокрит
35-45

Гематокрит
>45

Середня
лінійна швидкість кровотоку,
см / з

Справа

Слева

Справа

Слева

Загальний
сонна артерія

42,8±2,8

41,1±3,1

42,8±2,6

43,2±2,72

Внутрішній
сонна артерія,
ектракраніально

46,8±2,4

44,7±3,1

42,7±1,9

45,5±1,9

Внутрішній
сонна артерія,
інтракраніально

51,6±2,5

58,4±4,0

55,5±3,0

53,6±2,4

Середня
мозкова артерія

67,0±3,9

61,3±4,4

64,7±3,7

68,0±3,5

Передня
мозкова артерія

61,2±3,5

57,5±3,9

56,9±2,2

61,5±3,7

Задній
мозкова артерія

47,3±3,0

50,1±5,6

48,2±3,0

48,2±2,5

Хребетний
артерія

50,7±4,6*

49,5±3,7*

40,9±2,0*

42,3±1,75*

Основний
артерія

50,8±3,7

45,0±2,3

 

n=21

n=29

Примітка:*, ^ – для артеріальних
сегментів праворуч * і ліворуч^ (вибірковий
коефіцієнт кореляції) р<0,05

Аналіз СР.
ЛСК при різних рівнях
гемоглобіну виявив більш чітку
залежність між зниженими
рівнями ЛСК по екстракраніальним
сегментам магістральних артерій і
підвищеними показниками
вмісту гемоглобіну.
Достовірний коефіцієнт
кореляції отримано при
дослідженні внутрішньої сонної і
хребетної артерій (Табл.4).

Таблиця 4. Середня
лінійна швидкість кровотоку
при різних показниках
гемоглобіну (г/л), m ± m

Артеріальний
сегмент

Гемоглобін < 120 г / л

Гемоглобін
120-140 г / л

Гемоглобін > 140 г/л

Cправа

Слева

Справа

Слева

Справа

Слева

Середня
лінійна швидкість кровотоку ,
см / з

Загальний
сонна артерія

47,1±3,7

47,8±3,2

41,7±2,4

41,8±2,7

39,1±2,3

40,8±2,8

Внутрішній
сонна артерія,
екстракраніально

49,8±2,8*

47,8±2,0^

45,7±1,6*

46,9±2,2

40,7±1,7*

42,9±2,2^

Внутрішній
сонна артерія,
інтракраніально

54,4±4,5

56,2±4,9

55,3±2,9

54,8±2,7

50,5±3,5

49,2±2,7

Середня
мозкова артерія

65,8±4,0

64,8±4,3

67,2±3,1

68,0±3,5

63,0±3,9

64,7±3,5

Передня
мозкова артерія

67,1±4,0

60,2±2,7

58,7±3,0

59,6±3,1

54,9±1,8

59,1±4,0

Задній
мозкова артерія

46,5±3,4

54,9±5.1

51,2±2,6

50,9±3,3

46,0±4,7

45,4±3,1

Хребетний
артерія

51,2±6,6

53,0±4,6^

47,0±2,3*

45,2±2,2^

39,2±2,7*

36,8±1,8^

Основний
артерія

52,2±4,3

48,3±3,0

42,2±2,6

 

n=11

n=20

n=19

Примітка: *,^-
для артеріальних сегментів
справа * і зліва^ (вибірковий
коефіцієнт кореляції) р<0,05

Середня
лінійна швидкість кровотоку
є складовою параметрів,
відображають роботу серця, рівень
периферичного судинного
опору, реологічні
властивості крові. При підвищенні
периферичного судинного
опору знижується
показник діастолічної ЛСК, а
отже, і середньої ЛСК.
Супутні гіпертонічної
хвороби зміни центральної і
периферичної гемодинаміки, а
також погіршення реологічних
показників впливають на
церебральний кровотік, що
виявляється в зниженні показників
ЛСК.

Аналіз
співвідношення показників рівня
загального білка плазми і ЛСК
демонструє більш високі
швидкості кровотоку у хворих з
нормальними і особливо високими (>70
г / л) показниками рівня загального
білка. Достовірна залежність
отримана при дослідженні загальної
сонної, інтракраніального відділу
внутрішньої сонної і середньої
мозкової артерій (Табл. 5).
Показник рівня загального білка
виявився єдиним з
аналізованих біохімічних
параметрів, що відбилися на
швидкостях кровотоку по
інтракраніальних артеріях. Тобто,
нормальний рівень білка плазми
можна розцінювати як один з
факторів стабілізації кровотоку в
церебральних артеріях.

Таблиця 5. Середня
лінійна швидкість кровотоку
при різних рівнях загального
білка (г/л), M±m

Артеріальний
сегмент

Белок < 60

Белок 60-70

Белок > 70

Середня
лінійна швидкість кровотоку,
см / з

Справа

Слева

Справа

Слева

Справа

Слева

Загальна сонна
артерія

35,5±3,3*

33,4±3,6^

40,3±1,9*

42,2±2,1^

48,9±4,2*

47,6±3,9^

Внутрішня сонна
артерія екстракраніально

45,5±3,1

40,0±3,4

42,7±1,7

44,9±1,9

45,0±2,8

49,9±3,8

Внутрішня сонна
артерія інтракраніально

47,1±3,7*

48,6±6,9

49,6±2,7

51,9±2,4^

64,5±3,5*

62,4±1,7^

Середня мозкова
артерія

64,5±4,6

58,1±4,0^

64,3±3,4*

67,1±2,9^

74,9±4,9*

78,5±6,8^

Передн. мозковий
артерія

57,1±2,4

52,6±4,1

57,9±2,7

62,5±3,2

63,7±2,7

63,9±5,7

Задня мозкова
артерія

47,5±3,9

49,9±5,7

48,3±2,5

49,1±3,8

51,4±5,2

54,1±3,2

Хребетний
артерія

40,2±2,7

43,3±1,4

46,0±2,7

41,3±2,4

46,6±3,8

48,6±2,7

Основна артерія

43,4±4,2

46,5±2,5

52,1±2,3

 

n=11

n=29

n=10

Примітка: *,^
– для артеріальних сегментів
справа * і зліва^ (вибірковий
коефіцієнт кореляції) р<0,05

Наявний
коливання електролітів плазми (Nа, до)
не мали достовірних кореляцій з
показниками СР. ЛСК по
магістральних артеріях.

Аналіз
коливань рівня глюкози плазми і
ЛСК не виявив взаємовпливів між
вони. У обстежених не відзначали
значно перевищують норму
рівнів глюкози.

При
зіставленні рівнів пор. ЛСК і
показників КОС венозної крові при
помірних і низьких швидкостях
кровотоку по сонним і хребетних
артеріях зареєстровані більш
низькі показники рН, близькі до
нижній межі норми для венозної
крові (7,32-7,34), деякий дефіцит
буферних основ (ВЕ-4,24-3,81
ммоль / л), знижене рО2 (25,9-27,1 мм рт. ст.),
що відображає тенденцію до
компенсованому метаболічному
ацидоз. У хворих з високими
показниками ЛСК дані відхилення
відсутні або менш виражені.
Оскільки оцінка КОС тільки по
показниками венозної крові не
може бути вичерпною,
отримані зіставлення вимагають
подальшого уточнення.

Показник
рівня середніх молекул,
характеризує явища
ендогенної інтоксикації,
наближався до верхньої межі
норми і коливався в межах від 0,34
до 0,36 од у хворих з високими
рівнями СР. ЛСК. У хворих з
помірними і низькими СР. ЛСК
показник рівня середніх молекул
був підвищений (0,39±0,02 од), однак
достовірного коефіцієнта
кореляції показників у хворих
не отримано.

Висновок. Зміни швидкості церебрального
кровотоку у хворих з патологією
магістральних артерій мозку можуть
посилюватися порушеннями
деяких показників гомеостазу.

Артеріальний
сегменти різних басейнів
проявляють різного ступеня
стійкість до відхилень
досліджених параметрів.

У пацієнтів з
артеріальною гіпертензією
показники СР. ЛСК були нижчими за всіма
інсонованим сегментам
магістральних артерій, ніж такі
у пацієнтів з нормо – і гіпотензією.
Ознаки згущення крові
відповідали меншим
показниками пор. ЛСК за внутрішніми
сонним і хребетним артеріях. У
пацієнтів з високим рівнем білка
плазми рівень СР. ЛСК був вище
переважно по
інтракраніальним відділам
каротидного басейну.

У свою
черга, погіршення показників
церебрального кровотоку може
посилити метаболічні
розлади у хворих з ішемією
мозок. У пацієнтів з невисокими
швидкостями кровотоку по
магістральним церебральним
артеріях показники КОС венозної
крові мали відхилення в сторону
компенсованого метаболічного
ацидоз. У цих же хворих також
відзначалося підвищення рівня
середніх молекул.

Отриманий
дані можуть бути враховані при
проведення комплексної терапії
порушень мозкового
кровообігу, а також в перед – і
післяопераційний період при
хірургічної корекції патології
магістральних артерій мозку

Список
література

  1. Клініко-інструментальна
    оцінка церебральної
    гемодинаміки у хворих з
    оклюзивними ураженнями
    сонних артерій / Михайленко А. а.,
    Іванов Ю. С., Сьомін Г. Ф.,
    Лобжанідзе П. В. / / Журн.
    невропатології та психіатрії ім.
    С. С. Корсакова. – 1994.- №2-с. 5-8.
  2. Фактори ризику ішемічної хвороби
    головного мозку /Кухтевич і. І.,
    Лопатухін В. Г., Золкорняєв І. Г.
    та ін. ішемія мозку: матеріали
    міжнар. симпоз.- (С. – Петербург,
    2-6 липня, 1997). – С. – Петербург, 1997.
    – С. 57-58.
  3. Фізіологія
    людини: Пер. з англ. / За ред. р. Шмідта,
    Г. Тевса. – М.: Мир, 1996, – Т. 2. – С. 500-501.
  4. Шахнович
    А. Р., Шахнович В. А.
    Діагностика порушень
    мозкового кровообігу:
    Транскраніальна
    доплерографія. – М., 1996. – 425 С.
  5. Ringelstein B.A. Practical guide to
    Transcranial Doppler Sonography //Noninvasive Imaging of
    Cerebrovaskular Disease, 1989. – Allan R. L 155. Ins.
    Publ., P.75-121.

Аналіз
кореляцій показників гомеостазу та
церебрального кровотоку у хворих з
ішемічним ураженням мозку

Цімейко
О. А., Глоба М. В., Яхненко Г. М.,
Гужовська Н. В.

У 50 хворих з
гострими порушеннями мозкового
кровообігу за ішемічним типом було
проведено зіставлення біохімічних
параметрів венозної крові і деяких
показників гомеостазу з рівнями
середньої лінійної швидкості
кровотоку по магістральним
артеріям головного мозку (за даними
ультразвукової доплерографії).

У хворих з
ознаками гіпертонічної хвороби
середні швидкості кровотоку були
достовірно нижче по всім сегментам
магістральних артерій. Ознаки
згущення крові супроводжувались
меншою лінійною швидкістю
кровотоку по внутрішнім сонним та
хребцевим артеріям. У пацієнтів із
високим рівнем білка плазми
відмічені більш високі швидкості
кровотоку по інтракраніальним
відділам каротидного басейну.
Помірні коливання рівня
електролітів і глюкози плазми не
супроводжувались значною зміною
лінійної швидкості кровотоку.
Показники кислотно-лужного стану
венозної крові мали відхилення в
бік компенсованого метаболічного
ацідозу у пацієнтів з помірними і
низькими швидкостями кровотоку по
сонним та хребцевим артеріям.

Таким чином,
артеріальні сегменти різних
басейнів виявляють різного ступеню
стійкість до змін параметрів
гомеостазу. Порушення деяких з них
може посилити зміни церебрального
кровотоку у хворих з ураженням
магістральних судин мозку, що
необхідно враховувати при
проведенні комплексної терапії.

Analysis of some parameters
of blood homeostasis and their influence on cerebral blood flow
in patients with ischemic stroke

O.A.Cymejko, M.V.Globa, N.V.Gujovs’ka,
G.M.Yakhnenko

Totally in 50 patients with acute ischemic
stroke were assassed relationes between biochemical parameters of
venous blood, some indices of homeostasis and mean blood flow
velocities in magistral arteries of brain (ultrasound
Dopplerography data). In patients with high arterial systolic and
diastolic pressure the mean blood flow velocity was less in all
magistral segments . The signs of blood cloting were accompanied
with less velocities of blood flow in extracranial segments of
carotic and vertebral arteries In patients with elevated level of
serum protein more high velocyties in intracranial segments of
carotid arteries were noted . Moderate fluctuations of
electrolaites and glucose levels in sera did not show any
significant changes in cerebral blood velocities. Deviations
toward compensated metabolic acidosis were noted in patients with
moderate and low blood flow velocities in extracranial segments
of carotid and vertebral arteries. Thus, it was established that
different segments of cerebral arterial system show different
resistance to changes of parameters of homeostasis. This fact
could be attended in complex therapy of patients with acute
stroke.


<<До попередньої статті<<

До змісту

>>До наступної статті>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску