|
Залежність
імунних реакцій від клініко-анатомічних
форм спонтанних внутрішньочерепних
крововилив
Кожаев3.У.,
Берова М. О., Архатов Ю. Ф.
РНХІ ім.
проф. А.Л. Полєнова, м. Санкт.- Петербург, Кабардино-Балкарський
державний університет, м.
Нальчик
Вирішення проблем,
пов’язаних зі спонтанними
субарахноїдальними
крововиливами, є однією з
найбільш важливих завдань
нейрохірургія. Лікування хворих в
гострий період пов’язане з рядом
складнощів як хірургічного, так
і терапевтичного порядку. В
роботі проведено аналіз
клінічного перебігу захворювання у
86 хворих зі спонтанним
субарахноїдальним крововиливом,
надійшли в нейрохірургічну
клініку Кабардино-балкарського
державного університету в
період з 1995 по 1997 р. в залежності від
етіології крововиливу хворі
були розділені на три групи. Першу групу склали 41 (47,6%)
хворий з крововиливами
аневризматичної етіології, 2-ю –
40 (46,5%) хворих з геморагічним
інсультом на тлі артеріальної
гіпертензії. Третя група
складалася з 5 (5,8%) хворих з
внутрішньочерепним крововиливом
нез’ясованої етіології. На основі
запропонованої класифікації
клініко-анатомічних форм
внутрішньочерепних крововиливів і
типів течії (б. X. Белімготов, 1998)
проведено порівняльний аналіз в
трьох групах. Тільки
субарахноїдальний крововилив
виявлено у 32 (37,2%) хворих, з них 24
хворих були з 1-ї групи. Субарахноїдально-паренхіматозне
крововилив виявлено у 12 (14%)
пацієнтів, з них 5 були з 1-ї групи
і 7 – з 2-ї. Внутрішньочерепна гематома
виявлена у 42 (48,8%) хворих, з них 28
були з 2-ї групи. Тип течії
крововиливи залежить від клініко-анатомічної
форми і ступеня вираженості таких
патологічних реакцій, як
вазоспазм та ішемія головного мозку,
гідроцефалія, внутрішньочерепна
гіпертензія. До I типу ми відносили
хворих з 1-й, 2-й і частково 3-й
ступенем тяжкості за класифікацією
Ханта і Гесса, а ко II-частково з 3-ї,
4-й і 5-й ступенем. Хворих з
щодо сприятливим I типом
течії було 40 (46,5%), смертність
серед них становила 5,6%. Хворих з II
типом течії було 46 (53,5%),
летальність серед них склала 50%. Основною причиною смерті хворих
був прорив крові в шлуночкову
систему головного мозку.
Особливий інтерес для
нас представляло вивчення імунних
реакцій у хворих досліджуваних
група. Для порівняльного аналізу
ми підібрали контрольну групу з
20 хворих з неускладненим перебігом
остеохондрозу хребта. Досліджували кров, в якій
визначали рівень
імуноглобулінів класів А, М і G,
проводили типування лімфоцитів з
використанням панелі
моноклональних антитіл, визначаючи
СДЗ+, СД4+, СД8+, СД16 + – позитивні
клітина. Також досліджували
зміст циркулюючих
імунокомплексів і рівень
лізоцим. Найбільш виражені
зміни спостерігалися при
внутрішньочерепних гематомах, у
хворих з вираженим ангіоспазмом. У хворих 1 – ї та 2-ї груп спостерігали
істотне зниження рівнів як
загальних Т-лімфоцитів (СДЗ+), так і
активних Т-клітин порівняно з
контроль. При цьому у хворих з
аневризматичною етіологією
крововиливи ці зміни були
набагато більш вираженими, ніж у
хворих з геморагічним
інсультом на тлі артеріальної
гіпертензії.
Отримані дані
дозволяють зробити висновок, що
клініко-анатомічна форма
крововиливи супроводжується
зміною характеру імунних
реакція. Аналіз закономірностей
змін імунних реакцій
дозволить прогнозувати перебіг
захворювання, запальні
ускладнення і вносити корекцію в
лікування.
|