До питання про хірургічне лікування інсульт-гематом головного мозку Інгороква г.і., Кердзевадзе Т.В., Нанава г. і., Шенгелая Н. в., Джваршеішвілі А. Г., Мурусідзе Н. а.

Випуск 7’1998

До питання про хірургічне лікування інсульт-гематом головного мозку Інгороква г.і., Кердзевадзе Т.В., Нанава г. і., Шенгелая Н. в., Джваршеішвілі А. Г., Мурусідзе Н. а.

До
питання про хірургічне лікування
інсульт-гематом головного мозку

Інгороква Г. І.,
Кердзевадзе Т. В., Нанава Г. І.,
Шенгелая Н. В., Джваршеішвілі А. Г.,
Мурусідзе Н.А.

Тбіліський
державний медичний
університет, Грузія

Проблема лікування
інтрацеребральних гематом
гіпертензійного генезу (інсульт-гематом)
все ще дискутується в
сучасній літературі. У період з
1995 по 1998 р в нашу клініку надійшли
28 хворих з інсульт-гематомами. 11
хворих поступили в перші 24 год
після геморагії, 17-в терміни до 7
добу. У всіх випадках діагноз був
верифікований за допомогою КТ
головного мозку, з метою виключення
церебральної аневризми всім
хворим виробляли ангіографію. У
24 (86%) хворих виявлено гематоми
супратенторіальної локалізації, з
них у 12 (50%) – лобарні
крововиливи, у 5 (21%) – латеральні,
у 4 (17%) – змішані великі
гематоми, у 3 (12%) – медіальні
крововилив. У 3 хворих були
виявлено гематоми мозочка, у 1 –
варолієвого мосту. В коматозному
стані (3-7 балів за шкалою
Глазго) перебували 7 хворих, в
сопорі-10 хворих, в стані
оглушення-8 хворих і 3 хворих
були в ясній свідомості. У 5 хворих,
стан яких був
задовільним (вони вчинили
у перші години після крововиливу),
на КТ виявляли гематоми діаметром
менше 2,5 см (2 медіальних і 3
латеральних) без вираженого
зміщення серединних структур
головного мозку і тенденції до
збільшення на контрольних КТ (через
6-12 год). Цим хворим успішно була
проведена консервативна терапія. Всі інші хворі піддалися
краніотомії в перші ж години після
надходження. 14 хворим з
супратенторіальними гематомами
була проведена резекційна
трепанація з церебротомією,
максимальним випорожненням
гематоми і дренуванням її
порожнина. У цій групі в
післяопераційний період загинули 6
хворих, з них 5 хворих були в
коматозному стані, 1-в сопорі. У останнього розвинулося Вторинне
крововилив. В інших випадках
хірургічне лікування мало
хороші результати. Дев’яти хворим
з супратенторіальними гематомами
після резекційної трепанації
здійснювали щадне дренування
порожнини гематоми силіконовим
дренаж. Всі ці хворі вижили,
причому у 2 з них були великі
змішані гематоми з
поширенням крововиливу в
базальні підкіркові вузли. Чотирьом хворим з
субтенторіальними гематомами було
проведено видалення гематоми, в
одному випадку з накладенням
вентрикулоцистерностомії. Хворий
з геморагією у вароліїв міст помер. Всі хворі з гематомами мозочка
вижили з задовільними
результат. Трьом хворим з
супратенторіальними гематомами по
приводу сформувалася
гідроцефалії, верифікованої на
контрольної КТ, через 20-25 днів була
здійснений
вентрикулоатріостомія.

Проблема вибору
тактики лікування інсульт-гематом
головного мозку слід вирішувати в
користь термінового хірургічного
втручання в перші ж години
після геморагії, віддаючи
перевагу щадному
дренування порожнини гематоми.
Єдиним протипоказанням до
операції є позамежна
кома. Консервативному лікуванню
успішно піддаються хворі в
задовільному стані з
супратенторіальними гематомами
невеликого діаметра (менше 2,5 см)
без тенденції до збільшення в
протягом перших 6-12 год (за даними КТ
головного мозку).


<<До попередньої статті<<

До змісту

>>До наступної статті>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску