Динаміка міжгормональних відношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих із важкою черепно-мозковою травмою Шевага В.М., Романишин Я.М., Гук А.П., Нетлюх А.М.

Випуск 7’1998

Динаміка міжгормональних відношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих із важкою черепно-мозковою травмою Шевага В.М., Романишин Я.М., Гук А.П., Нетлюх А.М.

УДК: 616.714+616.831]-001-092:
612.453.018

Динаміка
міжгормональних відношень
андрогенів і глюкокортикоїдів у
хворих із важкою черепно-мозковою
травмою

Шевага
В. М., Романишин Я. М., Гук А. П., Нетлюх А. М.

Львівський
державний медичний університет ім.Данила
Галицького, м.Львів

Ключові
слова: важка черепно-мозкова травма,
міжгормональні відношення,
андрогени, глюкокортикоїди.

Зрушення
гормонального балансу в гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальній
системі відіграють важливу роль у
патогенезі черепно-мозкової
травматичної хвороби [2,6]. Черепно-мозкова
травма (ЧМТ) викликає значний
стресовий ефект і спричиняє
порушення міжгормональних
відношень в організмі [4]. При важкій
ЧМТ відзначено підвищення рівня 11-оксикортикостероїдів
у плазмі крові [9]. У віддаленому
періоді ЧМТ встановлено зниження
екскреції 17-кетогенних стероїдів у
добовій сечі хворих [8]. Підвищення
рівня кортикостероїдів та інших
гормонів у крові хворих з важкою
ЧМТ встановили ряд авторів [7,10-13]. За
даними Я.М.Романишина [4] біологічна
активність глюкокортикоїдів
залежить від рівня андрогенів в
організмі. Якщо висока продукція
глюкокортикоїдів поєднана з
високим рівнем андрогенів, то
катаболічні, контрінсулярні та
імунодепресивні ефекти
глюкокортикоїдів не проявляються,
і навпаки, при зниженні продукції
андрогенів навіть незначне
підвищенння їх рівня проявляє
значно підвищену біологічну
активність. Тому для оцінки
важкості порушень у системі
адаптації і для розуміння
патогенезу ЧМТ необхідно
враховувати співвідношення
андрогенів і глюкокортикоїдів в
організмі, даних про котре при
важкій ЧМТ в літературі ми не
виявили.

Мета роботи –
визначення закономірностей
динаміки співвідношення екскреції
андрогенів і глюкокортикоїдів при
важкій ЧМТ.

Матеріал і
методи дослідження.
Проведені
дослідження у 27 хворих із важкою
ЧМТ віком 20-70 років (22 чоловіки і 5
жінок) і у 20 практично здорових
чоловіків такого ж віку (контрольна
група). У травмованих хворих мав
місце забій головного мозку
важкого ступеня з його компресією (14
хворих – субдуральна гематома,
втиснений перелом) або без
компресії (13 хворих). Хворі
отримували комплексне лікування,
включаючи дексаметазон (8 мг
внутрішньовенно 3 рази на день
протягом 8-10 днів), у 13 з них
проведене оперативне лікування. 14
хворих одужали, 13 померли.
Обстеження хворих проводилося в
динаміці, оцінка загального стану і
важкості ЧМТ – за уніфікованими
критеріями. У добовій сечі хворих
визначали вміст 17-кетостероїдів (17-КС),
17-кетогенних стероїдів (17-КГС) та
коефіцієнт співвідношення між ними
(17-КС/ 17-КГС). Визначення проводили
методом Norymberski в модифікації Ю.В. Кулачковського
і Б.С.Мар’єнка [1] на 1, 2, 3, 7, 10, 15 і 20-ту
добу, через 1 і 2 міс після травми.
Статистичний аналіз цифрових даних
проводили за Стьюдентом-Фішером.

Результати
та їх обговорення
.
Співвідношення вмісту 17-КС до
вмісту 17-КГС у добовій сечі хворих
із важкою ЧМТ зазнає достовірних
фазних змін. Середні величини
відношення 17-КС/17-КГС показані в
табл.1. Із табл.1 видно, що відношення
17-КС/17-КГС у хворих з важкою ЧМТ в
основному знижене, тільки на 1-шу, 7-му
добу і через 1 – 2 міс після травми
воно близьке до контрольної
величини (0,71+0,02). Разом з тим
відзначаються його фазні зміни, а
саме, виникає різке достовірне
зниження на 2-гу добу після травми (в
3,9 рази, 0,18 + 0,03 , Р< 0,01), наближення
до контрольної величини до 7-ї доби,
повторне достовірне зниження з 10 до
20 доби з мінімумом на 15-ту добу (в 2,6
рази, 0,27 + 0,07 , Р< 0,02) і відновлення
через 1 міс після травми.


Таблиця 1. Співвідношення
вмісту 17-КС до вмісту 17-КГС у
добовій сечі хворих з важкою
ЧМТ
 

Контроль

1-ша доба

2-га доба

3-тя доба

7-ма доба

10-та доба

15-та доба

20-та доба

1 міс

2 міс

M

0,71

0,72

0,18

0,32

0,62

0,44

0,27

0,36

0,74

0,57

m

0,02

0,10

0,03

0,07

0,12

0,10

0,07

0,06

0,15

0,19

P

 

<0,4

<0,01

<0,02

>0,5

<0,05

<0,02

<0,02

>0,5

>0,5

Зміни
величини відношення 17-КС/17-КГС
відповідає змінам вмісту цих
кортикостероїдів в добовій сечі
хворих. При цьому зниження
відношення може бути пов’язане як
із зниженням вмісту 17-КС, так і з
підвищенням вмісту 17-КГС у добовій
сечі . Перше зниження відношення 17-КС/17-КГС
(2 доба) зумовлене різким
підвищенням рівня
глюкокортикоїдів, друге (15-та доба) –
з підвищенням рівня
глюкокортикоїдів і зниженням рівня
андрогенів.

Аналіз
співвідношень андрогенів і
глюкокортикоїдів у хворих на
гіпоталамічний синдром різної
етіології виявив дискортицизм,
зумовлений зниженням продукції
андрогенів і підвищенням продукції
глюкокортикоїдів [3,5]. За даними
авторів, за таких умов
глюкокортикоїди порушують функцію
нейронів, що проявляється
розладами нейрогуморальної
регуляції. Врахування змін
співвідношень андрогенів і
глюкокортикоїдів може відігравати
важливу роль в оцінці важкості та
прогнозу травматичної хвороби
головного мозку та у визначенні
показань до гормональної терапії.

Список
літератури

1. Кулачковський Ю. В.,
Мар’єнко Б. С. визначення 17-кетогенних
стероїдів в сечі / / Пробл.
ендокринології та гормонотерапії.-
1964.- Т. 10, N1 – C. 111-116.

2. Курако Ю. Л., Букіна
В. В. Легка закрита черепно-мозкова
травма.- К.: Здоров’я, 1989.- 159 с.

3.Павловський М.П.,
Романишин Я.М.
Механізм впливу
інсуліну на міжгормональні
відношення андрогенів та
глюкокортикоїдів в організмі//Лікарська
справа.-1996.- N 1-2.- C.100-104.

4. Романишин Я. М. Патогенетична
роль міжгормональних і
гормонально-ферментних
відносин у хворих на рак
шлунка: Автореф. дис. … д-ра біол.
наука.- Київ, 1992.- 36 с.

5.Романишин Я.М.,
Білобрин М.С., Гук А.П.

Дискортицизм –
етіопатогенетичний механізм
гіпоталамічного синдрому //
Сучасні аспекти невідкладної мед.
допомоги: Мат. ювілейної наук.-практ.
конференції.- Львів, 1997.- Кн.2., C.143-144.

6.Ромоданов А.П. Спільні
механізми патогенезу всіх видів
закритої черепно-мозкової травми
та її віддалених наслідків //1 з’їзд
нейрохірургів України : Тези
доповідей.- Київ, 1993.- C. 24.

7. Стан ендокринної системи при черепно-мозковій
травмі / ю. а. Медведєв, Д. Е. Мацко, Т. В.
Харитонова та ін. / Сов . медицина.-
1989.- N11.- C.76-80.

8. Функціональний стан
коркового шару надниркових залоз у
хворих у віддаленому періоді
закритої черепно-мозкової травми.
/ В.Н. Шевага, Е. А. Захарія, В.Н. Бесєдін
та ін. / лікар. справа.- 1986.-N8.- C.99-101.

9. Харкевич Н.Г.,
Протас Р. Н. Нейроендокринні
порушення при ударі головного
мозку в адренергічно-кортикостероїдної
стадії стресу.// Вопр.
нейрохірургії ім. Бурденко.- 1986.-
Вип.3- C.35-38.

10.Alderson P., Roberts J.
Corticosteroids in acute traumatic brain injury: systematic
rewiew of randomised controlled trials // BMJ, 1997.- V.314,
N7098.- P. 1855-1859.

11.Chiolero R., Berger M. Endocrine responsе to brain
injury.[Rewiew] // New Horizons.- 1994.-V.2, N 4. – P.432-442.

12.Endocrinе abnormalities in severe traumatic brain injury – a
cue to prognosis in severe craniocerebral trauma? / Hackl J.M.,
Gottardis M., Wieser C. et al. // Intensive Care Medicine. –
1991.- V.17, N1.- P. 25-29.

13.Pentelenyi T. Significance of
endocrine studies in the general assesment and prediction of
fatal outcome in head injury// Acta Neurochirurgica-Supplementum.-1992.-N55.-P.
21-24.

Динаміка
міжгормональних відносин
андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з тяжкою черепно-мозковою
травма

Шевага В. М.,
Романишин Я. М., Гук А. П., Нетлюх А. М.

Розглянуто динаміку
міжгормональних відносин
андрогенів і глюкокортикоїдів у
хворих з тяжкою черепно-мозковою
травма. Звернуто увагу на
фазність зміни показників,
що свідчить про глибину
нейроендокринних порушень при
важкої ЧМТ і вираженому порушенні
діяльності кори надниркових залоз,
що повинно враховуватися при
призначення гормональної терапії.

The dynamics of inter-hormonal
relations of androgens and glucocorticoids in patients
with severe head injury

Shevaga V.M., Romanishin Y.M.,
Huk A.P., Netliukh A.M.

The dynamics of inter-hormonal relations of
androgens and glucocorticoids in patients with severe head injury
were examined. Attention was paid to the phasic character of the
change of indicators which indicates the degree of neuroendocrine
disorders in cases of severe head injury and distinct disruption
in the activity of the crust of adrenals which is to be taken
into account during the hormone therapy course.


<<До попередньої статті<<

До змісту

>>До наступної статті>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску