|
Вікові
особливості хірургічного
лікування хворих
молодого та середнього віку
із спонтанними
внутрішньомозковими крововиливами
Дибкалюк
С.В.
Лікарня
швидкої медичної допомоги, м.Київ,
Україна
Нині сформовані
досить чіткі принципи та методи
медика-ментозної терапії, що
застосовуються при інсульті (Шмідт
Е.В., 1985; Віленский Б.С., 1995; I. Toole, 1986; W.
Hacke et al, 1991).
Проте низка
аспектів лікувальної тактики,
зокрема показання та
протипоказання до хірургічних
втручань при спонтанних
внутрішньомозкових крововиливах у
осіб молодого та середнього віку,
ще й дотепер дискутується.
Ми проаналізували
235 верифікованих спостережень над
хворими молодого і середнього віку
(21 – 59 років), котрі перебували на
лікуванні в клініці невідкладної
нейрохірургії (нейросудинне
відділення) з 1993 по 1995 рр.
Оперативне лікування проведено 125
хворим.
Діагноз в усіх
спостереженнях був верифікований
за допомогою КТ (томограф СРТ-1010),
МРТ (томограф фірми “Дженерал
Електрик” з напругою поля 0,5 Тл),
церебральної ангіографії, а також
під час операції та аутопсії. КТ
проводили всім хворим з
нетравматичними
внутрішньо-мозковими
крововиливами при госпіталізації,
в динаміці на 3 – 5-й, 8 – 10-й дні і при
виписуванні, а також у разі
погіршеня стану хворих. МРТ в
судинному режимі проводили в тих
випадках, коли локалізація гематом
відповідала місцям найчастішого
розташування аневризм та
мальформацій судин головного
мозку, при лобарних крововиливах, а
також за відсутності в анамнезі
повідомлень про артеріальну
гіпертензію. У разі необхідності
проводили церебральну ангіографію
(15% спостережень), ультразвукову
допплєрографію, люмбальну пункцію.
У гострий період
геморагії найінформативнішою є КТ,
в динаміці спостереження за
резорбцією гематоми надзвичайно
важливе значення має МРТ.
Хірургічне
видалення гематом проводили в
ранні терміни інсульту (перші 3
доби) у 102 хворих, 40 хворих були
оперовані в перші 24 год після
розвитку інсульту, а 62 протягом 2 – 3
діб. 23 хворих були прооперовані
після 3 діб. Загальна
післяопераційна летальність
становила 61,6%.
Хірургічне
втручання показано хворим молодого
та середнього віку з латеральним
розташуванням гематом об’ємом 25
см3 та більше, ознаками дислокації
серединних структур понад 5 мм. Тип
хірургічного втручання у кожному
окремому випадку визначається
об’ємом гематом, вираженістю
дислокаційного синдрому, станом
хворого, супутньою
загальносоматичною патологією.
При гематомах,
розташованих у глибинних
структурах головного мозку,
об’ємом менше ніж 25 см3, при
розвитку
гіпертензійно-гідроцефального
синдрому, проводили дренування
шлуночкової системи (24
спостереження).
Протипоказами до
хірургічного видалення гематом є:
масивні крововиливи, що руйнують
медіальні структури, медіальні
крововиливи невеликих розмірів (до
9 см3), невеликі латеральні гематоми
(до 15 см3), латеральні гематоми
функційно значимих відділів у
випадках, коли прогноз якості життя
прооперованого хворого буде
нижчим, ніж неоперованого. Виражена
загальносоматична патологія,
важкий стан хворого (3 – 5 балів по
ШКГ) можуть бути як відносними, так
і абсолютними протипоказаннями.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|