Транскраніальна доплерографія при оклюзiйно-стенозуючих ураженнях магістральних судин шиї та голови

Випуск 6’1998 · Судинна патологія центральної нервової системи

Транскраніальна доплерографія при оклюзiйно-стенозуючих ураженнях магістральних судин шиї та голови

Транскраніальна
доплерографія при
оклюзiйно-стенозуючих ураженнях
магістральних судин шиї та голови

Глоба М.В.,
Міхаль А.В., Цімейко О.А.

Iнститут
нейрохірургії ім. акад.
А.П.Ромоданова АМН України, м. Київ

Застосування в
клінічній практиці ультразвукової
доплерографії дозволяє проводити
неінвазивну діагностику
оклюзійно-стенозуючих уражень
магістральних артерій шиї та
головного мозку, а також відбір
пацієнтів для хірургічної
корекції. Транскраніальна
доплерографія (ТКДГ) сегментів
великого артеріального кола мозку
дозволяє визначити значущість
гемодинамічних порушень наявного
оклюзійно-стенозуючого процесу та
подальшу лікувальну тактику.

ТКДГ було
проведено у 110 пацієнтів віком від 25
до 65 років, які перенесли гостре
порушення мозкового кровообігу за
ішемічним типом у басейні
внутрішньої сонної артерії (78
спостережень); та у
вертебробазилярному басейні (32
спостереження). У всіх хворих при
ангіографії та доплерографії
виявлено патологію каротидних та
вертебральних артерій.

Доплерографічними
критеріями, які дозволяють
прогнозувати наслідки гострих
порушень мозкового кровообігу, що
ініційовані патологією
магістральних відділів
брахіоцефальних артерій, вважаємо:

1. Наявність
дефіциту кровопостачання в
інтракраніальних відділах
дистальніше від ураженого
артеріального сегменту;
визначається коефіцієнтом
асиметрії лінійної швидкості
кровотоку у відсотках по
відношенню до неураженої сторони.

2. Невідповідне
функціонування природних шляхів
колатерального кровопостачання
мозку, що визначаються за допомогою
компресійних тестів (з загальною
сонною артерією).

3. Наявність
УЗДГ-ознак патології суміжного
артеріального басейну.

4. Ознаки включення
в компенсацію додаткових шляхів
колатерального кровотоку, зміну
показників кінематики
доплерограми в басейні ураженої
судини.

При відсутності
патологічних змін всіх чотирьох
ТКДГ-критеріїв у пацієнтів з
оклюзійно-стенозуючим ураженням
магістральних артерій мозку
прогноз оцінювали як сприятливий.
За наявності відхилень одного з
вищезазначених ТКДГ-критеріїв
прогноз визначали як нестійкий. При
поєднанні патологічних змін 2 та
більше ТКДГ-критеріїв прогноз
оцінювали як несприятливий.

Серед 20 пацієнтів
з помірними змінами
екстракраніального відділу
внутрішньої сонної артерії
(патологічна звивистість,
локальний стеноз) сприятливий
прогноз визначено у 55%, нестійкий у
– 35%, несприятливий – 10%.

У 40 хворих із
стенозом внутрішньої сонної
артерії (50 – 75% діаметра) судини
сприятливий прогноз був у 22,5%,
нестійкий – у 50%, несприятливий – у
27,5%.

При оклюзуючому
ураженні більше ніж 75% діаметра
внутрішньої сонної артерії (18
спостережень) нестійкий прогноз
визначено у 43,5%, несприятливий – у
66,5% пацієнтів.

У 32 хворих з
ураженням проксимального відділу
хребтової артерії сприятливий
прогноз визначено у 37%, нестійкий –
у 40%, несприятливий – у 23%.

Таким чином,
ступінь морфологічних змін
ураженої судини є основним, але не
єдиним чинником, що визначає
прогноз. Останній значно
погіршується за наявності
супутньої патології суміжного
артеріального басейну в поєднанні
з невідповідним колатеральним
кровопостачанням.

Оцінка прогнозу за
даними ТКДГ як складової частини
комплексного клінічного прогнозу у
хворих з патологією магістральних
артерій мозку дозволяє визначити
подальшу лікувальну тактику.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



<<До попереднього розділу<<

До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску