|
Тактика
лікування хворих із
хребтово-спинномозковою травмою
Курілець
I.П., Резніченко В.I., Майоров Ю.П.,
Дмитрієв М.Г.,
Єрмак Д.А., Струць Г.Г.
Міська
клінічна лікарня швидкої медичної
допомоги, м.Київ, Україна
Проаналізовано
результати лікування 940 потерпілих
з хребтово-спинномозковою травмою,
котрі лікувались у відділенні
хірургії хребта і спинного мозку
протягом 1992-1998 рр. У 1994 р. ми
застосовували тактику лікування
хворих, вироблену у першому в світі
спінальному центрі в Stoke Mandervill
(Великобританія). Ця тактика
грунтується на основоположних
моментах гуттманівської теорії,
ретельному догляді і за хворими,
чітко сформульованих показаннях та
протипоказаннях до оперативного
лікування. Вона не передбачає
виконання ургентних
декомпресійних оперативних
втручань. Показаннями до операцій
були в основному стабілізація
хребта та МРТ-верифікований стеноз
канала хребта, що супроводжувався
погіршенням неврологічного
статусу. Ми віддаємо перевагу
застосуванню сучасних
субламінарних та
транспедикулярних спінальних
інструментацій типу Cotrel-Dubousset,
Luque-Hartshill, Roy-Camille, Magerl, а також
модифікованого нами методу
Cloward-Smith-Robinzon. Застосування
мікроскопічної техніки вважаємо
обов“язковим під час маніпуляцій
поблизу канала хребта. Слід
наголосити, що показання до
оперативних втручань нами
скорочено з 75% у 1992 р. до 32% у 1997 р.
Аналіз отриманих
результатів показав, що загальна
летальність у групі пацієнтів із
хребтово-спинномозковою травмою
зменшилась із 9,7% до 1,7%, а
післяопераційна летальність — із
8,1% до 2,7%. Функціональні результати
виявились кращими в групі хворих,
яких лікували за принципами
Людвіга Гуттмана.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|