|
Результат
хірургічного лікування
гідроцефалії
Кариев Г.М.
Республіканський
науковий центр нейрохірургії,
м. Ташкент, Узбекистан
Одним з найбільш
ефективних методів лікування
гідроцефалії на сьогоднішній день
є хірургічне лікування.
Відомо багато методів
оперативного лікування гідроцефалії
і практично всі вони виконуються з
застосуванням імплантованих
дренажних систем з відведенням
надлишкового ліквору або в черевну
порожнина
(вентрикулоперитонеостомія-ВПС — ,
або в кровоносне русло
(вентрикулоатріостомія-ВАС). При
наявності оклюзійної форми
гідроцефалії застосовують
вентрикулоцистерностомію по
Торкільдсену (ВЦСТ).
Мета
дослідження стало вивчення
результатів хірургічного
лікування гідроцефалії у 136 хворих,
які перебували на лікуванні в
Республіканському науковому центрі
нейрохірургії з 1995 по 1997 р.
Одним з важливих
питань лікування гідроцефалії
є вибір методу оперативного
лікування. Правильно обраний метод
оперативного лікування дозволяє
значно поліпшити результат
захворювання. Всім досліджуваним
хворим проводили оперативні
втручання: ВПС-67, ВАС-54,
ВЦСТ-15 (без усунення фактора
оклюзія).
При виборі методу
оперативного втручання
враховували наступні критерії :
вік хворого, етіологію і форму
гідроцефалії, стадію захворювання,
наявність супутньої
соматичної патології.
Вентрикулоперитонеальне
шунтування застосовували при
відсутності у хворих захворювань
органів черевної порожнини, а також при
більш запущеній стадії
захворювання. В основному його
проводили у дітей раннього віку
— у 32 з 67 оперованих даними
метод. Основним недоліком
даного методу, за даними нашого
дослідження, було розвиток у 18
хворих динамічного парезу
кишечника, у 3 хворих, незважаючи на
проведені лікувальні заходи,
він не вирішився.привівши в
надалі до летального результату. Другим недоліком даного методу
оперативного втручання
є велика протяжність
шунтуючої системи, що
збільшує ризик розвитку
різних гнійно-запальних
ускладнень внаслідок застосування
додаткових розрізів м’яких
тканина. Гнійно-запальні
ускладнення (ГВО) розвивалися, по
даними нашого дослідження, у 12
хворих після ВПС. При аналізі
причин розвитку ГВО у хворих після
ВПС виявили, що основний з них
є проведення операції в
основному у важкому стані
хворого з далеко зайшла стадією
захворювання.
Вас застосовували в
основному у хворих, яким по тим
або інших причин захворювання
органів черевної порожнини, зміна
м’яких тканин передньої черевної
порожнини неможливо було
провести, а також після
проведеного раніше
вентрикулоперитонеального
шунтування, яке внаслідок
розвитку різних ускладнень
довелося видалити. Основний
недоліком даного методу стало
те, що при ГВО відбувалося
розвиток генералізованого
процесу, яке насилу
піддавалося корекції та лікуванню.
Після вас дане ускладнення
розвинулося у 4 хворих, з яких 3
померти.
ВЦСТ є в
більшості випадків паліативної
операцією і виконували її у хворих
з пухлинної оклюзією лікворних
шлях. І тільки у 5 хворих зі
слипчивым арахноидитом задньої
черепної ямки вона була ефективною.
Основним недоліком даної
операції було те, що вона
є дуже травматичною, часто
після операції розвиваються
“лікворні подушки”, ликвореи і
приєднуються ГВО. Після ВЦСТ
ускладнення відзначали у 9 хворих, з
яких 3 хворих, незважаючи на
проведені заходи, померли.
Таким чином,
результати хірургічного лікування
гідроцефалії безпосередньо залежать від
багатьох факторів, і при виборі
методу оперативного лікування
хворих гідроцефалією необхідно
враховувати їх і вибирати найбільш
оптимальний і адекватний спосіб
операція.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|