|
Реконструктивно-відновлювальні
операція
при травматичному пошкодженні
спинного мозку і його корінців
Сипитий В. І.,
Чмут В. А., Єгоркіна О. В., Лобинцева
Г. С.,
Вотякова І. А., Бабенко Н.Н.
Харківський
державний медичний
університет, кафедра
нейрохірургії, Україна
Наше повідомлення
засноване на аналізі результатів
хірургічного лікування 54 хворих з
важкої хребетно-спинномозкової
травма. Вік хворих коливався
від 23 років до 47 років. Всім хворим
проведено комплексне
обстеження: ЯМР-томографія,
рентгеноконтрастна комп’ютерна
томографія, мієлографія,
електроміографія, реовазографія. 34
хворим проведені
реконструктивно-відновлювальні
операції з трансплантацією
кріоконсервованої
ембріональної мозкової нервової
тканини людини в зону
пошкодженого спинного мозку. У 23
з 34 хворих за даними
ЯМР-томографії виявлено
пошкодження спинного мозку на
рівні шийного відділу. У 15 з 23
хворих виявлено забій-розтрощення
всього поперечника на рівні 1-2
сегментів, у 8-часткове
пошкодження. У 11 з 34 хворих
виявлено пошкодження грудного
відділу спинного мозку на рівні 2-3
сегмент. У 7 з 11 хворих
діагностовано повне
пошкодження, а у 4-часткове.
При виконанні
оперативного втручання в
першу чергу здійснювали
передню або задню декомпресію
пошкодженого спинного мозку і його
корінець. Потім виконували етап
нейротрансплантації, для
проведення якого застосовували
кріоконсервовану
ембріональну мозкову нервову
тканина, що пройшла
бактеріологічний і
вірусологічний контроль, а також
тест на життєздатність методом
культивування клітин. Фрагментарну нейротрансплантацію
застосовували при травматичному
розтрощенні спинного мозку по
всьому поперечнику або частковому
його пошкодженні протягом 2-3
сегмент. Детрит видаляли з
застосуванням мікрохірургії в
межах здорової мозкової тканини, в
підготовлене ложе
трансплантували фрагменти
нейротканини. Після цього
виробляли герметизацію
трансплантата клейовий біоплівкою
для попередження попадання
ліквор. При наявності
посттравматичний
інтраме-дуллярних кіст і гематом
виробляли їх пункцію і аспірацію
кістозного вмісту, порожнину
промивали ізотонічним розчином
натрію хлориду і заповнювали
суспензією кріоконсервованої
ембріональної нейротканини. В
пошкоджені корінці вводили
суспензію ембріональної
нейротканини. В зону трансплантації
імплантували електрод-катетер для
електростимуляції спинного мозку і
введення поживних речовин. Виконували пластику твердої
мозкової оболонки і пошарове
ушивання м’яких тканин. Через 12-14
днів виробляли
електростимуляцію спинного мозку
електростимулятором “Мedicor St-2”. У 12
хворих з наявністю повного і
часткового анатомічного
пошкодження спинного мозку,
оперованих з
нейротрансплантацією, через 6-8 міс
після операції дані
ЯМР-комп’ютерної томографії
підтвердили відновлення
анатомічних структур спинного
мозок. 15 хворим з важкою
спинномозковою травмою і наявністю
повного або часткового пошкодження
спинного мозку
нейротрансплантацію не
виробляти. При ЯМР-томографії
спинного мозку ознак
відновлення анатомічної
цілості у них не виявлено. У 13 з 34
хворих в терміни від 3 до 6 міс по
даними електроміографії
виявлено відновлення
провідності спинного мозку, у 16
хворих відновлення
провідності спостерігалося в терміни
від 6 міс до 1 року. У 15 хворих,
оперованих без
нейротрансплантації,
електроміографічних даних,
свідчать про
відновлення
електропровідності не було. У 34
хворих в терміни від 3 до 6 міс після
нейротрансплантації значно
зменшилися пролежні. У 12 хворих
після операції з
нейротрансплантацією за період від 1
до 1,5 років повністю відновилася
функція сечового міхура, а у 22
хворих сталося часткове її
відновлення. У 7 з 34 хворих з
наявністю удару-розтрощення всього
поперечника спинного мозку на
рівні 2 сегментів в шийному відділі в
терміни від 1 до 2 років відновилися
рухи в руках до 3 балів, в ногах
– до 2 балів. У 2 хворих з
частковим пошкодженням шийного
відділу спинного мозку після
проведеної операції
відновилися руху в руках до
3 балів і в ногах-до 4 балів в
протягом 6 міс. У 2 хворих з
частковим пошкодженням грудного
відділу спинного мозку руху в
ногах відновилися до 3 балів в
терміни від 6 міс до 2 років. У групі
хворих, яким були вироблені
реконструктивно-відновлювальні
операції з нейротрансплантацією,
летальних випадків не спостерігалося.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|