|
Принцип
хірургічного лікування
патологічної звивистості
внутрішньої сонної артерії перед
входом в порожнину черепа
Клименко
В. Н., Губка А. В., Савченко Є. І.,
Матерухін А. Н., Наумов І. С., Візир
І. В., Перцов В. І., Котова Т. П.
Запорізький
державний медичний
університет, м. Запоріжжя, Україна
Топографо-анатомічні
особливості та складність доступу до
дистальному відділу внутрішньої
сонної артерії (ВСА) обумовлюють
відставання хірургії цієї області
порівняно з оперативними
втручаннями в її початковій
частина. Разом з тим ‘ поразка
дистального відділу ВСА спостерігається
досить часто (септальний
перегин’висока петля’
аневризма ‘травма’ускладнення’
виникають при виконанні
операцій на початковому і середньому
відділах ВСА) ‘ і нерідко хірурги в
як альтернатива вимушено
формують обхідний
Екстра-інтракраніальний
мікроанастомоз.
У клініці по
приводу високої патологічної
звивистості ВСА перед входом в
порожнину черепа оперували 42
хворий. Чоловіків було 24 ‘ жінок-18.
Пацієнти були у віці від 28 до 59
лет. Переважали різні
варіанти перегинів і
петлеутворення ‘ іноді у формі
геометрично правильного кільця.
За ступенем тяжкості хронічної
ішемії мозку хворих розподілили
наступним чином (класифікація
А. в. Покровського’ 1979): минущі
порушення мозкового
кровообігу (ПНМК) (19 хворих;
дисциркуляторна енцефалопатія (15);
малий ішемічний інсульт (4);
наслідки перенесеного
ішемічного інсульту (6).
Слід зазначити’
що у 9 з 19 хворих з ПНМК
спостерігалися псевдоепілептичні
ішемічні напади (еквівалент
ПНМК) ‘ при цьому анамнез хвороби
деяких з них досягав 9 років. Весь
вони спостерігалися у невропатолога з
діагнозом епілептичної хвороби і
постійно приймали специфічні
медикаментозні препарати
(Фінлепсин та ін.). І хоча
неврологічний статус в період
нападів не відповідав
класичному (епілептичному)’
однак, тільки поява осередкової
неврологічної симптоматики’
трактувалася як прояв
онкопроцеса в головному мозку’
було показанням до виконання
ангіографії ‘ за даними якої
діагностували високу
патологічну звивистість ВСА.
Хірургічний
лікування уражень дистальної частини
ВСА перед входом в порожнину черепа’
на нашу думку’ технічно
є найбільш складним розділом
з усіх оперативних втручань
на брахіоцефальних артеріях.
Обумовлено це малим
анатомічним простором для
ви-повніння необхідних
хірургічних маніпуляцій’
неможливістю без шкоди
розширити цей простір
(деякі хірурги пропонують
перетинати нижню щелепу в
області кута або вивихнути її з
скронево-нижньощелепного суглоба)’
тісним приляганням до дистальної
частини ВСА ряду черепно-мозкових
нервів і витоку внутрішньої яремної
вени ‘ лімфатичних колекторів.
Розроблений в
клініці варіант доступу до
дистальної частини ВСА найбільшою
ступеня зручний для мобілізації її
на всьому протязі ‘ виведення ВСА
з-під гортаноглоткового сплетення
(ВСА попередньо відсікається в
області гирла) ‘ розправлення її
при патологічної звивистості
(перегин ‘ петлеобразование)’
резекції надлишку і формування
анастомозу з латеральним краєм
біфуркації загальної сонної артерії.
Формування анастомозу
безпосередньо з дистальної
частиною ВСА найбільш важкий
момент ‘ однак і свідчення до нього
виникають дуже рідко (2 хворих).
Досвід клініки
показав ‘ що прагнути до
“ідеального” расправлению
перегину або петлеобразования
дистальної частини ВСА
необов’язково. Необхідно ‘ перш
всього ‘ усунути позицію
протитоку крові ‘ ведучого до
найбільшим органічним
змінам стінки артерії в зонах з
мінливим напрямком потоку
кров.
Після
розправлення петлеподібної частини
артерії залишаються ділянки
“застиглої” деформації при
правильному натягу не утворюють
гемодинамічно значущих стенозів
(контролюється ретроградним
заповненням артерії в
передбачуваної остаточної
позиція).
Оперативний
втручання із застосуванням даних
критеріїв успішно виконані у 40
хворих і тільки у 2 знадобилося
резеціювати деформований
сегмент дистальної частини ВСА і
виконати аутовенозное
протезування всієї
екстракраніальної частини. Після
операції у 8 з 9 хворих з
псевдоепілептичними
ішемічними нападами останні
повністю припинилися.
Короткочасні розлади
фонації і ковтання спостерігали у 8
хворий. У 6 пацієнтів через 5-8 міс
з приводу високої патологічної
звивистості виконали аналогичнкую
операцію з іншого боку.
У віддалені (до 5
років) терміни хороший результат
відзначали у 88% хворих’
задовільний-у 8%’
поліпшення не відзначено у 4%.
Таким чином‚
результати оперативних
втручань з приводу високої
патологічної звивистості ВСА перед
входом в порожнину черепа вказують
на необхідність більш широкого
застосування їх в хірургічній
практика.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|