|
Прогнозування
атрофічних і репаративних
змін в мозку після
ликворошунтирующих операцій у
діти
Орлов Ю. А.,
Лисяний Н. І., Носов А. Г., Яхненко Г. М.,
Глоба М. В.
Інститут
нейрохірургії ім. акад. А. П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна
Ефективність
ликворошунтирующих операцій у
дітей з прогресуючою
гідроцефалією щодо
корекції внутрішньочерепного
тиску досягає 95-99%. При цьому
відновлення обсягу мозкової
паренхіми не перевищує 50%
спостережень, хоча відновлення і
розвиток психомоторного статусу
відзначається більш ніж у 75% хворих.
З 1996 р. в Інституті
нейрохірургії АМН України
проводиться комплексне
дослідження з прогнозування
реапаративних і атрофічних
змін в мозку після
ликворошунтирующих операцій у
діти. Крім клінічного
дослідження з катамнестичним
контролем використані методи
променевої діагностики (УЗД, КТ, МРТ),
доплерографічні,
імунологічні, біохімічні
дослідження, електронна та
світлова мікроскопія мозкової
паренхіма.
Повідомлення
засноване на аналізі 56 спостережень з
прогресуючою гідроцефалією в
результаті родової
черепно-мозкової травми. Всім дітям
проводили шунтуючі операції з
застосуванням клапанних
імплантованих систем (ЛШС-1, ЛШС-2,
ЛШС-3). Катамнез простежено протягом
6-12 міс.
Виявлено 3 типи
течії відновного
періоду: сприятливий
(регресуючий), стабільний
(стаціонарний) і несприятливий
(прогресуючий). Це течія
пов’язано з комплексом
патологічних змін в мозку в
результаті родової ЧМТ, серед
яких порушення
ликвороциркуляций грає важливу,
але не завжди визначальну роль.
Гістологічні та
електронно-мікроскопічні
дослідження показали виражену
мозаїчність змін в нейронах і
мікроциркуляторному руслі, що
свідчить про здатність
мозкової тканини до репарації.
Найбільш несприятливими
є випадки, коли атрофія
мозкової паренхіми обумовлена
гіпоксичними порушеннями.
Серед механізмів
формування атрофічних
змін і можливостей
репаративних процесів важливу роль
грають порушення мозкового
кровообігу, біохімічні
зміни в лікворі, що створюють
“пастки” для аніонів, іонів
кальцію, глюкози і фасфотаз, що
збіднює метаболічні ресурси
мозок. Одночасно з цим
збільшується сенсибілізація
ефекторних клітин до
нейроспецифічні білки,
збільшується концентрація
антитіл до них в лікворі.
Виявлений
зміни, з одного боку,
свідчать про високі
репаративні можливості
мозкової тканини у новонароджених,
перенесли родову ЧМТ, а з іншого
– Про перспективу прогнозування
цих процесів на підставі
вираженості клініко-лабораторних
показник.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|