|
Особливості
ранньої післяопераційної
реабілітації хворих
зі спінальною патологією
Попова I. Ю.,
Степаненко I. В., Бондар Т. С.,
Лихачуватий.А.
Iнститут
нейрохірургії
ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України,
м.Київ, Україна
В останні роки
спостерігається тенденція
зростання частоти та важкості
травм хребта і спинного мозку.
Відновленню функцій спинного мозку
сприяє вдосконалення хірургічних
методів лікування, які
застосовують як у ранній, так і у
віддалений періоди після травми. На
жаль, чимало хворих, незважаючи на
вдало проведену операцію,
залишаються інвалідами. Тому
подальше їх відновне лікування
консервативними методами має
велике медичне і
соціально-економічне значення. У
клініці післяопераційної
реабілітації Iнституту
нейрохірургії розроблено низку
методик відновного лікування таких
хворих. Вони базуються на
комплексному застосуванні
фармакологічних, фізичних засобів,
на етіотропному та патогенетичному
впливі на організм людини.
Використовують адаптогени,
анаболічні препарати,
антихолінестеразні, антиоксиданти,
комплексони, інгібітори
протеолітичних ферментів,
ноотропи, вазоактивні препарати,
біостимулятори, медикаменти для
зниження спастичності м’язів тощо.
Після
перерахування такого арсеналу
медикаментів може виникнути
питання про поліпрагмазію. Для
того, щоб уникнути її, нами
розроблені підходи до
індивідуалізації призначення
медикаментів залежно від основного
симптомокомплексу, а також їх
приймання, комбіноване з уведенням
шляхом фоно-, ампліпульсо-,
електрофорезу. Це дозволяє
зменшити дози препаратів,
створивши їх депо в організмі.
Обгрунтовано застосування у ранній
післяопераційний період деяких
фізіотерапевтичних методик, які
раніше, за даними літератури,
вважали протипоказаними.
При млявих парезах
кінцівок медикаментозну терапію
комбінуємо з
електроміостимуляцією (ЕМС)
кінцівок на апаратах типу
“Ампліпульс” в постійному режимі
роботи; електрофорезом прозеріну
за поздовжньою методикою, масажем,
ЛФК.
При спастичних
парезах кінцівок комплекс
медикаментів доповнюємо
сирдолудом, ЕМС на апаратах типу
“Ампліпульс” у змінному режимі
або на апаратах “Міоритм”;
новокаїновими блокадами
сухожилків, індуктотермією,
електрофорезом натрію
оксибутирату за поздовжньою
методикою, масажем, ЛФК.
При порушенні
функції тазових органів за типом
нетримання рекомендується
додатково електрофорез прозерину
на ділянку сечового міхура, ЕМС
сечового міхура і кишок. При
порушеннях за типом затримки —
електрофорез платифіліну на
ділянку сечового міхура, ЕМС. При
порушеннях чутливості до комплексу
лікування включаємо
дарсонвалізація, вібромасаж, при
трофічних порушеннях — солкосерил,
дарсонвалізація.
Застосування
перерахованих схем дозволило
підвищити ефективність відновного
лікування хворих зі спінальною
патологією після
нейрохірургічного втручання.
З огляду на
необхідність участі у лікуванні
хворих зі спінальною патологією
після операцій багатьох фахівців
(невропатолога, нейрохірурга,
фізіотерапевта, ортопеда та ін.), на
базі відділення створюється
лікувально-реабілітаційна рада з
метою координації індивідуального
лікування.
Проводиться
вивчення характеристик емоційного
стану хворих та членів їх сімей,
розроблено рекомендації щодо
створенню сприятливої
психологічної обстановки в умовах
стаціонару.
Iнструктивні
матеріали по догляду за хворими
після операцій дають можливість
підвищити ефективності їх
реабілітації.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|