|
Нейротрансплантація
як метод стимуляції регенерації
ушкоджених периферичних нервів
Цимбалюк
В.I., Сулій М.М., Лузан Б.М., Сапон М.А.
Iнститут
нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова, м.
Київ, Україна
Наша робота була
проведена на 80 білих щурах-самцях
масою близько 200 г, яким під
перитонеальним наркозом сумішшю
каліпсолу та реланіума на 0,9%
ізотонічному розчині натрію
хлориду виконували перерізку
сідничного нерва на межі верхньої
та середньої третини стегна з
одного боку, а потім накладали
епіпериневральний шов ниткою 10/0 з
використанням операційного
мікроскопа. Половині тварин у зону
шва субепіневрально з двох боків
було виконано трансплантацію ЕНТ
(дослідна група). Використовували
тканину спинного мозку 8-добових
ембріонів, об’єм трансплантації
становив близько 0,5 мм3 в кожному
випадку.
Аналізуючи різні
види показників, які відбивають
процеси регенерації нервових
стовбурів в експерименті, ми
віддали перевагу морфологічним та
електрофізіологічним методам
дослідження. Контроль за
відновленням функції нерва
здійснювали через 2 та 8 тиж після
оперативного втручання за
допомогою електронейроміографії,
після чого тварин умертвляли і
виконували електронну та світлову
мікроскопію.
При
електрофізіологічному дослідженні
було отримано такі результати:
через 2 тиж після операції
амплітуда ПД нерва та М-відповіді
м’яза була приблизно на 16,5% більша
ніж в контрольній групі, а
латентний період ПД нерва та
М-відповіді була на 25,3% менший ніж у
контролі. Через 8 тиж ці показники
становили відповідно 18,5% та 30,2%.
При
морфологічному дослідженні
виявлено, що на відміну від
контрольної групи при
трансплантації ЕНТ в ділянці шва
зустрічалися в достатній кількості
мієлінізовані аксони на фоні
помірного периневрального набряку,
явищ гіпо- та гіперхроматозу
аксональних відростків, напливів
нейроплазми вздовж аксонального
відростка.
Проведене
електронно-мікроскопічне
дослідження переконливо
засвідчило, що в зоні шва та
дистального відрізка нерва
спостерігаються досить суттєві
гіперпластичні процеси, які
сприяють відновленню структурної
цілості нервових волокон.
Насамперед слід зазначити досить
суттєве поліпшення
мікроциркуляції з явищами
гіпертрофії ендотеліальних клітин,
особливо в маргінальній частині
ендотеліоцитів, за наявності
значної мікропіноцитозної
активності. Доречно зазначити, що
периваскулярний набряк був значно
менший, ніж в контрольній групі.
Судин з явищами пристінкового
тромбозу майже не було.
Важливими
показникоми відновлення
ушкодженого нерва є гіперплазія та
проліферативна активність
шванівських клітин, яка була
найбільше виражена в дистальному
відрізку та в зоні шва нерва. По
ходу нервових волокон виявляли
гіпертрофовані шванівські клітини
з досить великим ядром, що займало
більшу частину цитоплазми, з
численними органелами та добре
контурованою мієліновою оболонкою.
В усіх досліджуваних відділах
ушкодженого нерва спостерігали
різного ступеня вираженості
регенераційні процеси з боку
мієлінової оболонки з формуванням
молодих мієлінових волокон, що
найбільше проявлялося в зоні шва та
в дистальному відрізку нерва.
Таким чином
проведені нами дослідження досить
переконливо свідчать про значне
поліпшення процесів репаративного
гістогенезу периферичних нервів
при трансплантації ЕНТ, яке
проявлялося не тільки у
прискоренні, але й поліпшенні
якості регенерації нервових
волокон. Ми вважаємо, що в основі
такого позитивного впливу лежать:
наявність в ЕНТ ростових факторів;
поліпшення регенерації аксонів за
рахунок підвищення
проліферативної активності
шванівських клітин, особливо в зоні
ушкодження та в дистальній ділянці;
поліпшення мікроциркуляторного
кровообігу в ділянці шва нерва;
створення додаткового центра
нейротрофічної регуляції та
поліпшення взаємодії проростаючих
нервових волокон зі
сполучнотканинним оточенням. Все
це призводить не тільки до більш
швидкої, але й до більш повної
регенерації ушкоджених
периферичних нервів, що поліпшує
відновлення насамперед рухових
функцій після проведення
реконструктивних оперативних
втручань на нервових стовбурах.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|