|
Нейрохірургічний
лікування
“багаторівневих” грижпоперекових
міжхребцевих дисків
Крючков В. В.,
Акшулаков С. К., Муханов Т. До,
Абікулов К. А.
Обласний
клінічна лікарня, м. Алмати,
Казахстан
Відповідно до теорії
“вогнища остеохондрозу “(а. і. Осна,
1980; А. а. Луцик, 1986, 1998), при поперековому
остеохондрозі страждає не тільки
диск, що викликає найбільші
клінічні прояви, але також і
інші, суміжні з ним,
міжхребцеві диски. З впровадженням
ЯМР-томографії з’явилася
можливість більш ретельного
дослідження всіх міжхребцевих
дисків поперекового рівня і більше
точної діагностики їх стану.
Оперовано 102
хворих з “багаторівневими”
грижами міжхребцевих дисків
поперекового відділу (1995-1997рр.), що
склало 46% від усіх оперованих
хворих з грижами поперекових
диск.
Тривалість
захворювання варіювала від 3 міс до
8 років. Як правило, операції
передувало неодноразове
невдалий консервативний
лікування, в т. ч. санаторно-курортне.
У неврологічному статусі у 44 (43%)
хворих був монорадикулярний
компресійний синдром, у 55 (54%) —
ознаки компресії двох
поперекових корінців, у 3 —
кауда-синдром. Троє хворих раніше
оперовані в інших лікувальних
установа. Чоловіків було 59 (58%),
жінок – 43 (42%). Хворі були в
віком від 18 до 72 років. Всім хворим
проведена ЯМР-томографія, а 28 (27,4%)
і рентгенівська комп’ютерна
томографія.
Операція
виконували під ендотрахеальним
наркоз. Під час операції видаляли
грижі 2-3 поперекових дисків. Нижній
поперекові диски L4 – 5 і L5-SI
оперували у 67 (66%) хворих, L3 – 4 і L4-5
– у 25 (24,5%) хворих. Три диска
одномоментно (L3-4, L4 – 5 і L5-SI)
оперували у 10 (9,8%) хворих. Диск
перебували в різних стадіях
остеохондрозу і різного ступеня
пролабування в хребетний
канал. Обов’язковим були: междужковий доступ зі збереженням
суглобів, декомпресія і ревізія
корінцевих манжеток, видалення
випали секвестрів з
хребетного каналу, ретельний
кюретаж диска з частковим
видаленням замикальних пластинок
тіл хребців, а також видалення
супутніх крайових кісткових
розростань нижче – і верхніх
хребець. Виникнення
післяопераційної нестабільності
виключалося збереженням суглобових
відростків і створенням умов для
повноцінного фіброзного блоку
замість віддаленого пульпозного
ядро.
Ранній
післяопераційний період у цих
хворих протікав кілька
триваліше (14,1+1,2 ліжко-дня) по
порівняно з таким у хворих з
віддаленої однієї грижею і
була потрібна більш ретельна
рання стаціонарна
реабілітаційна терапія
(аналгетики, вітаміни,
физиолечение, масаж та ін.). Через 2
міс хворі проходили повторний
курс повноцінного
реабілітаційного лікування (масаж,
фізіолікування, грязелікування).
Віддалений
результати були відмінними у 60 (59%)
хворих, хорошими у 28 (27%) і
задовільними у 14 (14%).
Клінічну оцінку результату давали
самі пацієнти. Повторний
оперативних втручань не було, в
той час як при втручанні на
одному рівні однієї з основних
причин повторних операцій є
поява грижі суміжного диска (Medina
e al., 1991; Ні і співавт., 1995, та ін.).
Таким чином, в
ряді випадків множинного
поразки дисків поперекового
відділу ми вважаємо за доцільне
одномоментне оперативне лікування
декількох уражених дисків, що
є профілактикою
подальшого прогресування
захворювання і більш радикальним
способом лікування.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|