|
МР-томографія
у діагностиці та контролі
ефективності лікування
сирингомієлії
Ксензов А. Ю.,
Зайцев Ю. В., Тяглий С. В.
Запорізький
обласна клінічна лікарня,
Україна
МРТ придбала
чільне положення в
діагностиці захворювань
центральна нервова система. До
останнього часу основним
методом діагностики сирингомієлії
залишалася позитивна мієлографія
з використанням як
водорозчинних, так і
жиророзчинний
рентгеноконтрастних препаратів.
При цьому захворюванні у багатьох
хворих виявляли гідроцефалію і
порушення прохідності отвору
Мажанді, що пояснює
гідродинамічна теорія. Ведучий
роль синдрому Арнольда-Кіарі та
порушень ликворооттока з
четвертого шлуночка в патогенезі
сирингомієлії дозволила
розробити нові хірургічні
втручання на
краніовертебральному переході, що
вимагає використання об’єктивних
методів дослідження для контролю
ефективності хірургічного
лікування. Ідеальним методом
є проведення МРТ
краніовертебрального переходу.
Матеріали та
метод . Дослідження проводили
на МРТ-томографі “Magnaview” фінської
фірми “Instrumentarium” з напруженістю
магнітного поля 0,04 Тл. Використовувати
Т1 – і Т2-Зважені зображення в
3 площинах. Нами обстежено 30
хворих з клінічною картиною
шийно-грудної сирингомієлії. При
цьому сирингогидромиелию
супроводжували такі клінічні
прояви: синдром Арнольда-Кіарі
– 24 хворих; базилярна імпресія
С1-3 хворих; інтрамедулярна
кіста на рівні С1 – 1 хворий;
супрааксіальна субтенторіальна
кіста – 1 хворий; Ава правої
лобно-тім’яної області з синдромом
Арнольда-Кіарі – 1 хворий.
Результати та їх
обговорення. Всім хворим
проводили МРТ
краніовертебрального переходу до
операції і через 2 тижні і 3 міс після
операція.
Прооперовано 16
хворих, з них 13 хворих з
синдромом Арнольда-Кіарі, яким
проводили субокципітальну
краніотомію з ламінектомією С1-С2,
пластикою великої потиличної
цистерни, тампонадою центрального
каналу, мієлотомію на рівні С2-С3
сегмента з дренуванням порожнини
кіста. При контрольному проведенні
МРТ через 2 тижні після операції
виявлено повне спадання кісти,
зменшення поперечного розміру
спинного мозку, відновлення
відтоку ліквору через велику
потиличну цистерну.
Двоє хворих
прооперовані з базилярної
імпресією С1, яка проведена
субокципітальна краніотомія з
ламінектомія С1-С2, пластикою
великий потиличної цистерни,
тампонадою центрального каналу,
дренуванням порожнини кісти. Через
3 міс відзначалося зменшення
ликворооттока.
Одна хвора
прооперована з приводу
інтрамедулярної кісти на рівні С1
хребця з тампонадою великий
потиличної цистерни і
сирингомиелитической порожниною.
Проведено субокципітальну
краніотомія з ламінектомією С1,
пластикою великої потиличної
цистерни і дренуванням
сирингомиелитической порожнини.
Через 3 міс зазначалося повне
спадання інтрамедулярна кісти на
рівні хребця С1, відновлення
порожнини великої потиличної
цистерна. Сирингомієлітична
порожнина значно зменшилася.
У хворого з
поєднанням Ава правої
лобно-тім’яної області і синдромом
Арнольда-Кіарі зазначалося
значне зменшення
сирингомієлітичної порожнини
після проведення ендоваскулярної
балонізації АВА.
Висновок. 1. МРТ в
нейрохірургічної та
неврологічній практиці є
найбільш інформативним методом
візуалізації та постановки
остаточного діагнозу при
клінічній картині сирингомієлії
або сирингобульбії та контролю
ефективності оперативного
лікування на краніовертебральному
перехід.
2. Розвитку порожнини
у спинному мозку сприяють
аномалії розвитку
краніовертебрального переходу,
призводять до утруднення відтоку
ліквору з четвертого шлуночка і
тампонаді великої потиличної
цистерна.
3. Основний
причиною розвитку
сирингомієлітичної порожнини
є аномалія Арнольда-Кіарі.
4. Найбільш
ефективним видом оперативного
лікування при аномалії
Арнольда-Кіарі є операції
на краніовертебральному переході з
пластикою великої потиличної
цистерни, тампонадою центрального
каналу і дренуванням порожнини
кіста.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|