|
Лікування
великих трофічних виразок та
пролежнів
у комплексі реабілітаційних
заходів
при хребтово-спиномозкових травмах
Закржевський
Д. В.
Перша
Міська лікарня, м. Одеса, Україна
Значне місце у
лікуванні хворих з
хребтово-спинномозковою травмою
відводиться лікування трофічних
виразок, пролежнів та інших
гнійно-трофічних ускладнень,які
мають схильність прогресування.
Відмова від консервативної тактики
і перехід до активних хірургічних
заходів було значним прогресом у
лікуванні цих важких ускладнень
/Кострубала, Грілі, 1947; Бабіченко
Е.I.,1963; Вирозуб I.Д.,1969/. Хірургічне
втручання передбачає надійне
закриття пролежня після видаленя
нежиттєздатних тканин, погано
васкуляризованих рубців та
уражених запальним процесом
кісток.
Наш досвід
базується на лікуванні 36 хворих, у
котрих ми спостерігали значні
трофічні розлади у вигляді
пролежнів у ділянці крижів,
вертлюгів, стегон, лопаток.
Операції передувало консервативне
лікування, яке полягало в санації
виразки, проведенні заходів, що
сприяли росту грануляцій.
Щотижневі посіви на мікрофлору
вказували на наявність у рані
протея, сіньогнійної палички чи
золотистого стафілокока. Рідко
коли ця флора була чутливою до
антібіотиків, тому ми протягом
декількох днів після вирізування
некротичних тканин накладали
гіпертонічні пов’язки, а потім
промивали виразки розчином
прального порошку з біодобавками з
розрахунку 1 столова ложка порошку
на 500 мл перевареної води. Після
промивання на рану накладали
змочені у розчині марлеві серветки.
Такі перев’язки робили щодня. Уже
на 5-7-му добу ми спостерігали
активний ріст грануляцій і
зникнення патогенної мікрофлори.
Плануючи операцію
враховували дані рентгенографії
стегнових, тазових та лопаткових
кісток. За наявності секвестрів їх
видаляли під час перев’язок. Через
4-5 тиж, коли рана виповнювалася
грануляціями, не було виразкових,
кишень, приступали до шкірної
пластики місцевими тканинами.
Раніше ми використовували вільний
шкірний шматок з метою прискорення
росту грануляцій. Приживлення його
при трофічних розладах ми не
спостерігали.
Операцію
розпочинали з закриття невеликих
трофічних виразок шляхом
мобілізації країв і наступного їх
зшивання. Нйчастіше це були виразки
ділянок лопаток, стегон. Шляхом
пересадки шматків на ніжці (інколи
пересаджували 2 шматки), нам
вдавалося ліквідувати великі
виразки ділянки крижів, площею до 300
см2. Для профілактики запальних
ускладнень виразку засипали
антибіотиком широкого спектру дії.
У післяопераційний період
продовжували антибактеріальну
терапію, вводили кров, білкові
препарати, анаболічні гормони,
забезпечували повноцінне
харчування. Положення хворого на
період загоювання рани — на животі.
Уразі загоювання рани без
ускладень виразку перев’язуємо
наступного після операції дня і на
10 -й день — під час зняття швів. Якщо
є значний набряк, крайовий некроз
інколи розпускаємо декілька швів,
ревізуємо рану в основі шматка
жолобуватим зондом, а в разі
необхідності вводимо гумовий
дренаж на 1 — 2 доби.
Ми не спостерігали
повного відторгнення шкірних
шматків. При розходженні країв
рани, що траплялосялося вкрай рідко
і на невеликій площі, рана в цих
місцях загоювалася вторинним
натягом.
Таким чином,
пластика пролежнів місцевим
тканинами скорочує термін загоєння
трофічних виразок, запобігає
такому грізному ускладненню, як
сепсис, дозволяє раніше розпочати
механотерапію та інші
реабілітаційні заходи.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|