|
Судинна
патологія центральної нервової
системи
Комплексний
Діагностика ішемічних порушень
мозкового кровообігу в
каротидному басейні
Григорук
С. П., Кременчуцька Л. І., Плющев І. Є.,
Бурбелко М. А., Андрейко Д. М.
Обласний
клінічна лікарня ім. І. І.
Мечникова, м. Дніпропетровськ,
Україна
Ми
проаналізовано історії хвороби
пацієнтів з ішемічними
порушеннями мозкового
кровообігу в каротидному
басейні за 1996-1998 рр., яким
було проведено комплексне
обстеження, що включає
клінічний огляд
(неврологічний статус, стан
брахіоцефальних артерій),
аксіальну комп’ютерну
томографію (АКТ), ультразвукову
доплерографію (УЗДГ)
магістральних артерій голови (МАГ),
транскраніальну доплерографію
(ТКДГ) з компресійними пробами
для визначення компенсації
колатерального кровотоку, і
церебральну ангіографію (ЦАГ). З 54
хворих у 5 були транзиторні
ішемічні атаки (1-а група),
дисциркуляторна енцефалопатія –
у 10 (2 – я група), інфаркт мозку-у 39
(3-я група).
У всіх пацієнтів
1-ої групи виявили полушарную
мікросимптоматику; пальпація і
аускультація сонних артерій не
виявила патології, АКТ вказувала на
відсутність вогнищевих змін. У 2
хворих УЗДГ і ЦАГ не виявили
хірургічної патології МАГ, у 1
хворого верифіковану при ЦАГ
звивистість внутрішньої сонної
артерії (ВСА) интерпритировали при
УЗДГ як стеноз (30%), у 2 пацієнтів
виявили стеноз гирла ВСА (60 і 70%
відповідно), підтверджений
ангіографічно. У 6 пацієнтів 2-ий
групи виявили мікросимптоматику,
у 4-помірні полушарние
розлади як залишкові
явища перенесених гострих
порушень мозкового
кровообігу (ГПМК). При
дослідженні сонних артерій у 1
хворого з вогнищевими
розладами та ГПМК в анамнезі
визначали зниження пульсації
загальної сонної артерії (ОСА), у нього ж
при АКТ виявили постінсультну
кісту, а при УЗДГ-оклюзію гирла
ВСА, підтверджену при ЦАГ. В
інших випадках АКТ вказувала на
відсутність вогнищевих змін, а
УЗДГ і ЦАГ не виявили хірургічної
патології в каротидному басейні. У
всіх хворих 3-ї групи визначали
полушарную симптоматику різної
ступеня вираженості. ЦАГ виявила
хірургічну патологію у 16
хворих: стеноз гирла ВСА 50-70% у 5,
70-90% – у 4, оклюзію гирла ВСА-у 6,
оклюзію середньої мозкової артерії
(СМА) – у 1 хворого. АКТ виявила
вогнищеві зміни у вигляді
гіподесивних зон у 12 хворих з
хірургічною патологією МАГ і у 8
хворих без неї. Зниження пульсації
ОСА гомолатерально відзначали у 5
хворих з оклюзією ВСА,
систолічний шум над біфуркацією
ОСА гомолатерально вислуховували у 3
хворих зі стенозом гирла ВСА. При
УЗДГ виявили оклюзію гирла ВСА
у 6 хворих, стеноз 50-70% – у 3 з 5
хворих, 70-90% – у 4 хворих. У 3
хворих з ангіографічно
верифікованим помірним
стенозом (20 – 40%) УЗДГ виявила більш
грубу його ступінь. При ТКДГ
оклюзію СМА невиявили, а
дослідження з компресійними
пробами у 9 хворих з
гемодинамічно значущими
стенозами вказували на компенсацію
колатерального кровотоку.
Таким чином,
поєднання полушарной
неврологічної симптоматики,
зниження пульсації ОСА, вогнищевих
змін на АКТ і верифікація
оклюзії ВСА при УЗДГ є
достовірним критерієм оклюзії
гирла ВСА; поєднання полушарной
неврологічної симптоматики,
систолічного шуму над
біфуркацією ОСА, вогнищевих
змін на АКТ, грубого стенозу
гирла ВСА при УЗДГ є
достовірним критерієм грубого
стенозу гирла ВСА (70-90%). У хворих
проведення у яких ЦАГ
неможливо або важко
(непереносимість контрастних
препаратів та ін.), можливо
визначення показань до
оперативному втручанню —
ендартеректомія,
екстраінтракраніальний
мікроанастомоз (ЕІКМА) – без
проведення ЦАГ (ми виконали 2 ЕІКМА
при оклюзії ВСА і 3
ендартеректомії при стенозах більш
70% без проведення ЦАГ). Видавцем
накопичення даних і
вдосконалення методики УЗДГ
можливе розширення подібної
практика.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|