Хірургічне лікування переломів кісток верхньої кінцівки, ускладнених ушкодженнями периферичних нервів

Випуск 6’1998 · Відновлювальна нейрохірургія та нейрореабілітація

Хірургічне лікування переломів кісток верхньої кінцівки, ускладнених ушкодженнями периферичних нервів

Хірургічний
лікування переломів кісток верхньої
кінцівки, ускладнених
пошкодженнями периферичних
нервів

Дергачов
В. В., Король А. Е.

Харківський
інститут удосконалення
лікарів, м. Харків, Україна

Пошкодження
периферичних нервів кінцівок
– досить часте і грізне
ускладнення переломів довгих
кістка. Частота пошкоджень (до 7,6%)
пояснюється анатомічним
розташуванням судинно-нервових
утворень поблизу кістки, а іноді
безпосередньо на ній.

Залежно від
напрямки та тривалість
дії пошкоджуючої сили і
локалізації перелому виникають
різні за характером пошкодження
нервів сегмента (повний
анатомічний розрив нервового
волокна, забій, здавлення, тракція).

Нами проведено
лікування 29 хворих з переломами
плечової кістки в поєднанні з
пошкодженням променевого і ліктьового
нервів, остеосинтез яким
виконували стрижневими апаратами.
У 17 хворих переломи були
закритими, у 12 — відкритими.
Пошкодження променевого нерва ми
спостерігали при переломах плечової
кістки в середній третині, а ліктьового
нерва – при пошкодженнях
дистального метаепіфіза плеча.

При відкритих
переломах в перші години всім
хворим виробляли відкриту
репозицію з ревізією променевого
нерв. Двом пацієнтам при повному
розриві променевого нерва накладено
епіневральний шов. Перелом жорстко
фіксований в апараті.

При закритих
переломах, коли характер
пошкодження периферичного нерва
залишався неясним виконували
остеосинтез стрижневих апаратів з
наступною закритою, етапної,
дозованою репозицією кісткових
фрагментів, що не завдавало
додаткової травми. Призначати
комплексне консервативне
лікування. При відсутності ознак
відновлення провідності по
нервовому волокну виробляли
ревізію пошкодженого нерва (в 2
випадок).

Застосування
стрижневих апаратів дозволило
закрито, точно і “м’яко”
провести репозицію уламків, тим
самим усунути здавлення або
перерозтягнення нерва.

Фіксація кісткових
уламків стрижневими апаратами (в
відмінність від гіпсової іммобілізації)
найбільш повно відповідає
вимогам, що пред’являються до
іммобілізації при пошкодженні
нервів, дозволяє проводити Раннє
функціональне лікування, скорочує
відновлювальний період.

Однією з найбільш
поширеною травм верхньої
кінцівки є перелом
дистального метаепіфіза променевої
кістки (так званий перелом в
типовому місці). Нерідко такі
переломи поєднуються з
ушкодженнями серединного нерва.

У клініці під
нашим спостереженням перебувало 18
хворих з такою поєднаною
патологія. У всіх випадках
переломи променевої кістки носили
осколковий характер.

Всім постраждалим
виконували черезкостний
компресійно-дистракційний
остеосинтез апаратом Ілізарова,
що дозволило в 100% випадків домогтися
консолідації перелому.

У 16 пацієнтів ми
відзначали регрес неврологічної
симптоматики після проведеного
реабілітаційного курсу з повним
відновленням функції кисті.

У 2 випадках після
зрощення перелому ми спостерігали
явища компресії серединного
нерва (синдром ” карпального
канал”). Цим хворим були
виконані декомпресивні
операції-ретинакулотомії
долонній сгибательной манжети, що
дозволило досягти хорошого
лікувального ефекту.

Весь
вищевикладене дозволяє зробити
висновок про доцільність
виконання внеочагового
остеосинтезу апаратами зовнішньої
фіксації при поєднаних
пошкодженнях кісток і нервів
верхньої кінцівки. Даний
лікувальна тактика дає можливість
в оптимальні терміни домогтися
консолідації перелому,
відновлення функції
пошкоджених периферичних
нервів і, відповідно, в цілому
повноцінної функції кінцівки.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску