|
Гемостаз
при стереотаксичному видаленні
внутрішньомозкових гематом Nd: YAG лазером
Козель А. І.,
Зірвилов В. П.
Челябінський
державний інститут лазерної
хірургії, М Челябінськ, Росія
Малотравматичний
стереотаксичний метод видалення
внутрішньомозкових гематом не знайшов
широкого застосування в зв’язку з тим,
що щільні згустки крові, навіть
через канюлю великого діаметру,
видалити дуже складно, а в тих
випадках, коли це стає
можливим, дуже часто настає
ускладнення у вигляді повторних
крововиливів, що, за даними
різних авторів, зустрічається у 20-30%
хворий.
Апарат
Канделя-Пересєдова-Козеля для
видалення внутрішньомозкових гематом
істотно розширив можливості
стереотаксичного методу. І все ж
спостереження показують, що і при
цьому способі найбільш небезпечним
ускладненням хірургічного
лікування гематом залишається рецидив
крововиливи в порожнину віддаленої
гематома.
Джерело
повторних крововиливів при
стереотаксичному видаленні
гематом, як правило, є
відторгнення свіжих тромбів з
судин мозку і діапедез через
змінену судинну стінку, а
існуючі в нейрохірургії
традиційні методи гемостазу при
стереотаксичному видаленні
гематоми провести не
представляється можливим.
Застосування балона і методу
активної дренажної аспірації не
виключає повторних крововиливів.
Обчислити
вищесказане, з метою гемостазу і
профілактики повторних
крововиливів при
стереотаксичному видаленні
гематоми застосовували випромінювання Nd: YAG
лазера в режимі коагуляції.
Методика операції полягала в
наступному: після видалення гематоми
пункційним стереотаксичним
методом вищеназваним апаратом
гемостаз проводили
розфокусованим випромінюванням Nd: YAG
лазер.
Оперували 27
хворих з внутрішньомозковими
крововилив. Крововилив
носили або змішаний характер,
або протікали по типу латеральної
гематома. Діагноз верифікований
комп’ютерною томографією або МРТ.
При латеральної локалізації
крововилив розташовувалося
назовні від внутрішньої капсули,
поширювалося на острівець і
біла речовина сусідніх часток
мозок. При гематомах змішаної
локалізації крововиливу були
великих розмірів від 80 до 120 мл і
більш, залучали внутрішню
капсулу, зовнішні відділи
зорового бугра та інші
підкіркові структури.
Клінічно
була виражена загальномозкова
симптоматика( оглушення, сопор,
кома), груба вогнищева симптоматика
у вигляді афатичних порушень,
парезів ЧМН, контралатеральної
геміплегії, чутливих
порушення. У всіх хворих до
операції відзначали артеріальну
гіпертензію III ступеня, а на ЕКГ і
очному дні-зміни,
характерні для хронічної
артеріальної гіпертензії.
Хворий
оперували в терміни від 1 до 5 діб в
фазі помірної клінічної
декомпенсації і в фазі грубої
клінічної декомпенсації. Обсяг
видалених гематом від 50 до 120 мл. На
контрольних КТ головного мозку,
проведених на 1-е і 3-й добу після
операції, відзначали субтотальне
видалення гематоми до 80-90%
початкового обсягу, збереження
зміщення серединних структур
головного мозку від 2 до 3 мм. клінічно відзначали зменшення
вираженості загальномозкової
симптоматики при збереженні
вогнищевого неврологічного
дефіцит. Артеріальний тиск на
тлі проведеної гіпотензивної
терапії нормалізувалося на 3-4-е
доба. Як правило, до кінця 1-х діб,
а у деяких хворих до початку 2-х
доби після операції спостерігали
перехід з Фази помірної
клінічної декомпенсації та фази
вираженої клінічної
декомпенсації в більш легкі фази,
а на 5-6 добу відзначали фазу
клінічної субкомпенсації. Летальних випадків не було. Із
стаціонару хворих виписали на 25 —
30-та доба. У жодного хворого
рецидиву гематоми не виявили.
Таким чином,
застосування лазерного випромінювання в
режимі коагуляції при
стсреотаксичному видаленні
внутрішньомозкових гематом дозволяє
до мінімуму звести можливі
рецидиви гематом і рекомендувати
даний спосіб хірургічного
лікування внутрішньомозкових гематом для
більш широкого практичного
застосування.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|