Ендоваскулярне лікування артеріовенозних мальформацій спинного мозку

Ендоваскулярне
лікування
артеріовенозних мальформацій
спинного мозку

Щеглов Д. В.,
Аннін Е. О., Буцко Е. С., Гончаров О. I.,
Гудак С. С.

Науково-практичний
центр ендоваскулярної
нейрорентгенохірургії АМН України,
м. Київ

У цій праці
розглядаються деякі особливості та
можливості ендоваскулярної
емболізації артеріовенозних
мальформацій спинного мозку (АВМ
СМ). Вона базується на аналізі
результатів
клініко-рентгенологічного
обстеження та ендоваскулярного
лікування 21 хворого з АВМ СМ, котрі
лікувалися протягом 1984 – 1998 рр.
Серед них було 12пацієнтів
чоловічої статі та 9 – жіночої у
віці від 10 до 56 років.

У 7 хворих АВМ СМ
локлізувались у шийному відділі
спинного мозку, у 14 – на рівні
грудного відділу (у
верхньо-грудному – у 5; у
нижньогрудному – у 9). У 16 випадках
АВМ СМ виявилися
субарахноїдальними крововиливами
(у 6 були АВМ шийного відділу; у 10 –
грудного відділу СМ). У 1 хворого
виявлено два субарахноїдальних
крововиливи. Повторний крововилив
настав через 7 років після першого.
У 5 випадках АВМ СМ виявилися
псевдотуморальним процесом з
динамічним посиленням різних
неврологічних симптомів та
тривалою ремісією (останню
спостерігали у 1 хворого з АВМ
шийного відділу).

Дані
клініко-рентгенологічного
обстеження, включаючи МРТ,
мієлографію, селективну
ангіографію, були достовірною та
достатньою інформацією для
планування різних ендоваскулярних
операцій. Протипоказань для
проведення такого способу
лікування АВМ не було.

У 21 хворого з АВМ
СМ було проведено 28
ендоваскулярних втручань. При 24
операціях були використані
латексні відокремлювані
мікробалони-катетери. У 4 випадках
АВМ СМ було виключено за допомогою
керованої дозованої емболізації
аферентних судин АВМ
поліуретановою композицією
“Емболін” з використанням
перфорованого балона-катетера.
Усім хворим проводили контрольну
ангіографію безпосередньо після
операції, а також ?ерез 3 – 12 міс
після виписування з клініки.
Повного виключення АВМ вдалося
досягти у 16 хворих. У 5 хворих після
оклюзії АВМ СМ розвинулося
колатеральне кровопостачання АВМ,
що виходило від міжреберних
артерій суміжних сегментів (в 1
випадку був повторний
субарахноїдальний крововилив). Ці
хворі були повторно прооперовані з
використанням балона-катетера (3
спостереження) і “Емболіна” (2
спостереження). У жодному випадку
не було посилення або появи нових
неврологічних симптомів.

Аналіз
результатів ендоваскулярного
лікування хворих із АВМ СМ
свідчить, що ендоваскулярні
операції можуть бути методом
вибору при лікуванні таких хворих.