|
Ендоскопічний
відеомоніторинг
при транссфеноїдальному видаленні
пухлин гіпофіза
Щербук Ю. А.,
Полежаєв А. В., Черебілло В. Ю. Кандиба
Д. В.
Кафедра
нейрохірургії Військово-медичної
академії, м. Санкт-Петербург, Росія
Мета
проведеного дослідження стало
вивчення можливості та
доцільності застосування
ендоскопічного відеомоніторингу
при трансназальному
транссфеноїдальному видаленні
аденом гіпофіза для оптимізації
хірургічного втручання.
Транссфеноїдальний
видалення пухлин гіпофіза з
використанням ендоскопічного
відеомоніторингу проведено в
клініці нейрохірургії ВмедА у 28
пацієнтів (10 чоловіків та 18 жінок) у
віком від 23 до 59 років (середній
Вік 36 років). У 10 (35,7%) хворих
діагностовано мікроаденоми
гіпофіза, у 17 (60,7%) — макроаденоми.
Серед макроаденом II (39,2 Уо) мали
супраселярне поширення, 4
(14,3%) — супра – і параселлярне зростання.
У 2-х випадках (7,1%) відзначено
інфраселярне поширення
пухлина. Гістологічний діагноз
свідчив про наявність у 24
хворих (85,7%) хромо-фобної, а в 3-х
випадках (10,7%) — еозинофільної
аденома. У 1 хворого (3,6%) була
виявлено ангіосаркому.
В
передопераційному періоді все
пацієнти були обстежені по
стандартною схемою, яка
включала загальноклінічний і
неврологічний огляди,
дослідження гормонального
статусу, а також
офтальмологічне та
рентгенологічне (в т. ч. КТ або
МРТ) обстеження.
За даними
краніографії та КТ (МРТ) у 21 (75,0%)
пацієнта виявлено селлярний тип
пневматизації клиноподібної пазухи,
у 7 (25,0%) — преселярний. Черепашковий
варіант пневматизації пазухи не
зустрічатися. Використовувалися жорсткий
ендоскоп “Concept” (Швейцарія)
діаметром 4 мм з кутом бокового
огляду 30 o, фіброендоскоп”Olympus”
(Японія) діаметром 5,8 мм з
інструментальним каналом
діаметром 2 мм, ендовідеокамери ” Karl
Storz “(Німеччина) і “Зеніт-Е-ОЗ”
(Росія), галогеновий освітлювач
“”Olympus “”і відеомонітор”Sony”
(Японія).
Трансназальні
ендоскопічні втручання на
гіпофізі виконувалися шляхом
модифікації стандартного
транссептального
транссфеноїдального доступу до
турецькому сідлу.
На основі
отриманих результатів зроблено
висновки: 1. Проведення
ендоскопічного відеомоніторингу
при модифікованому
транссептальном
транссфеноїдальному доступі до
гіпофізу є технічно
можливим і доцільним, так як
даний метод дозволяє
ві-зуалізувати основні
анатомічні орієнтири
клиноподібної пазухи при панорамному
огляді її порожнини, і, тим самим,
забезпечує оптимальний підхід до
дну і вмісту турецького сідла.
2.
Ендовідеомоніторинг при
маніпулювання
мікроінструментами співвісно з
напрямком руху ендоскопа
найбільш зручний при селлярном типі
пневматизації клиноподібної пазухи,
виконанні широкої сфеноідото-Мії
(діаметром 8-12 мм), розташуванні
інструментів і ендоскопа в
вертикальній площині один над
друг.
3. Для проведення
ендоскопічної транссептальной
транссфеноідаль-Ної аденомектомії
переважно використання
прямих жорстких ендоскопів
діаметром не більше 4 мм з кутом
бічного огляду 30, так як їх
Конструктивні особливості
дозволяють отримати оптимальне
чітке і збільшене зображення
вмісту сфеноїдального синуса
і турецького сідла, в тому числі тих
структур, які знаходяться за
межами прямої видимості в
умовах затемненого вузького і
довгого операційного ранового
канал.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|