|
Досвід
лікування больових синдромів у
ділянці обличча та голови
Федірко В.О.,
Посохов М.Ф., Сапон М.А.
Iнститут
нейрохірургії
ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України,
м.Київ, Україна
Протягом 1996-1998 рр.
у клініку звернулося 103 хворих із
больовими синдромами у ділянці
обличчя та голови. Діагностику
проводили на основі скарг, даних
анамнезу, клініко-неврологічного
обстеження та за допомогою
комп’ютерної (КТ),
магнітно-резонансних томографії та
ангіографії (МРТ і МРА). Серед
причин больового синдрому було
верифіковано: у 72 хворих —
тригемінальну невралгію(ТН); у 3 —
синдром Хортона; у 2 — скроневий
періартерії; у 4 — синусити; у 5 —
одонталгії, причому у 3 з цих хворих
вони були зумовлені
стоматологічними чи
ортодонтичними втручаннми; у 3 —
травматичні ушкодження
периферичних гілок трійчастого
нерва (у 2 хворих після
отоларингологічних втручань); у 2 —
хронічну пароксизмальну
гемікранію; 5 — мігрень; у 2 —
післярадіаційну енцефалопатію; у 2
— невралгію язикоглоткового нерва.
У 3 хворих діагноз при первинному
обстеженні не встановлено, а
повторних звернень не було.
Серед причин ТН
було виявлено судинну компресію у 37
хворих об’єктивними методами, а у 28
прогнозовано за характерними
скаргами та клініко-неврологічними
даними. У 5 хворих діагностували
розсіяний склероз. У 2 хворих
клінікою ТН маніфестувала пухлина
мостомозочкового кута, причому в
одному випадку вона була
розташована контралатерально. У 1
хворого причиною ТН була аневризма
базилярної артерії.
15 хворим було
призначено або замінено
медикаментозне лікування з
позитивним ефектом
(використовували карбамазепіни,
фенітоїн, баклофен, ламотриджин).
11 хворим ефект
знеболювання тієї чи іншої
тривалості було досягнуто за
допомогою блокад периферичних
гілок нерва (спазмалгін та
гідрокортизон 2:1). Хворим було
проведено від 2 до 7 блокад.
15 хворим із
судинною компресією корінця
трійчастого нерва було виконано 15
мікросудинних декомпресій(МСД) і 1
експлоративну трепанацію. В одному
випадку на етапі доступу до
структур мостомозочкового кута
оперативне втручання припинити
через значний набряк мозочка. При
повторному зверненні через 7 міс
проведено МСД. У 14 з 15 хворих
безпосередньо після цієї операції
відзначався повний регрес болю. В
одного хворого, у якого під час
втручання було виявлено незначну
компресію венозною судиною, ефект
знеболювання був частковим. Тому
він потребував періодичного
прийому карбамазепіну (до операції
— 400-600мг щодня, після — спорадично
але не більше 200 мг на день).
11 хворих із ТН
судинно-компресійного походження
верифікованого за допомогою МРТ,
яким було запропоновано лікування
(МСД), з тих чи інших причин не було
прооперовано.
Хворим із
пухлинами мостомозочкового кута
останні були видалені, після чого
відзначався регрес больового
синдрому в одному випадку і
незначний біль – в іншому (він не
потребував медикаментозної
терапії).
7 пацієнтам було
виконано кріодеструкцію чутливого
корінця трійчастого нерва у
зв’язку з похилим віком (старше 65
років), наявністю супутньої
соматичної патології або незгодою
на відкрите втручання. В усіх цих
випадках результати лікування були
позитивними.
Хворому з
аневризмою базилярної артерії
рекомендували виключення
аневризми ендоваскулярним методом.
Після операції МСД
протягом 1-2 тиж у 7 хворих
спостерігалися гіпестезія,
гіпалгезія в зоні болю. У
подальшому повна нормалізація
чутливості відзначалася у 5 хворих,
в той час як у 2 залишилася невелика
зона гіпестезії.
На відміну від
даних літератури, згідно з якими
найчастішим ускладенням МСД є
порушення слуху та функції VII нерва
гомолатерально втручанню, у нашій
практиці таких ускладнень не було.
Опитування,
проведене після МСД (у 7 хворих
через 12 міс і 2 хворих через 6 міс),
підтвердило відсутність больового
синдрому. В одної хворої помірно
виражений больовий синдром раз у 2-3
дні регресував після прийому 100 мг
карбамазепіну.
Таким чином, як
безпосередні, так і віддалені
результати хірургічного лікування
тригемінальної невралгії методом
МСД свідчать про ефективність
методу. Одержані нами дані
узгоджуються з даними літератури.
МСД на сьогодні являє собою
найбільш адекватний метод
оперативного лікування ТН при
достатньому рівні обстеження і
встановленням причини болю
наявність нервово-судинного
конфлікту.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|