|
Возрастной аспект повторной черепно-мозговой
травмы
Педаченко Г.А., Дунаевский А.Е., Дунаевская
С.Г.
Інститут нейрохірургії ім. акад.
А. П. Ромоданова АМН України, м. Київ, Україна
Проведено комплексное динамическое изучение (включая КТ, МРТ) больных
различного возраста с повторной (230) и первичной (210) черепно-мозговой
травмой (ЧМТ), в основном легкой степени. Больные с частой (две и более)
повторной ЧМТ составили около 1/4 пострадавших, 2/3 из них были юношеского,
подросткового и среднего возраста.
При анализе повторной ЧМТ возрастные особенности динамики развертывания
общемозговой, первичноочаговой и вторичностволовой симптоматики, характерные
для первичной травмы, часто не выявлялись, а также фазовые подходы не всегда
были эффективны в оценке состояния больных. Повозрастное смещение в сторону
утяжеления всего клинического комплекса связано с истощающимися с возрастом
компенсаторными возможностями, нарастанием инволюционной и приобретенной
патологии. При повозрастном анализе вегетативных нарушений при повторной
ЧМТ отмечали противоположную направленность относительно их раннего появления,
выраженности, стойкости у лиц молодого, среднего возраста, у пожилых и
стариков. Кожные термоасимметрии при повторной ЧМТ, достигающие более 30С,
наблюдали преимущественно у более молодых, коррелирующие с ростом гидрофильности
тканей, асимметрией артериального давления, дермографизма, пиломоторного
рефлекса.
У хворих без гіпертонії в анамнезі
спостерігали стійке підвищення артеріального тонусу і зниження інтенсивності
пульсового кровонаповнення судин, за даними реоенцефало – і реовазографии. У 37% хворих переважала дисфункція парасимпатичного відділу вегетативної
нервової системи з брадикардією, артеріальною гіпотензією, сонливістю,
тенденцією до лейкопенії, зниження в’язкості крові. Зниження артеріального
тонусу, за даними реографічних досліджень, не завжди корелювало
з підвищенням інтенсивності пульсового кровонаповнення судин, оскільки
при повторній ЧМТ спостерігалося швидке і стійке розвиток венозного застою,
особливо в осіб старшого віку. Лікворно-шкірний температурний градієнт
більш різко був виражений у молодих в порівнянні з літніми і старими. Двосторонність і стійкість вогнищевих розладів виявляли переважно
у літніх і осіб старечого віку, що визначалося і морфологічними
змінами по КТ і МРТ в базальних відділах головного мозку. Епілептичний
напади у літніх і старих переважно тоно-клонічного характеру
спостерігали виключно рідко, у молодих, юнаків, підлітків вони характеризувалися
своєю осередковістю і були більш частими. При аналізі порушень мови, окорухових
розладів встановили, що при повторній ЧМТ ступінь вираженості, стійкість
їх ростуть зі збільшенням віку. У 2/3 хворих з повторною ЧМТ відзначали
астенічний синдром з обтяженням його до зміни особистості, причому у
літніх і старих його виявляли більш ніж у 4% постраждалих. Нестійкість
лікворного тиску, почастішання гіпотензії в 3 рази навіть у осіб молодого,
юнацького, підліткового віку вимагають постійного контролю лікворного
тиску і призначення адекватної коригуючої терапії. При розвитку активної
посттравматичної гідроцефалії використовували позацеребральні можливості
резорбції ліквору, проводили реконструктивні операції при наявності дегерметизації
черепа для компенсації ліквоорологічних, гемодинамічних, психоневрологічних
розлад. Попередня стаття / Наступна стаття
|