|
Особливості клініки та діагностики
пухлин головного мозку
з інсультоподібним перебігом
Семьошкін Д.М., Поліщук Л.Л., Гончарук О.М.
Клініка нейрохірургії ЛШМД, м.Києва,
Україна
Пухлини головного мозку характеризуються різноманітністю клінічних проявів,
що обумовлено гістоструктурою пухлини, її локалізацією та відношенням до
лікворопровідних шляхів. Проте навіть результати АКТ і МР-томографії в
деяких випадках не дають остаточної картини при визначенні пухлинного процесу
та його диференціації з гострим порушенням мозкового кровообігу (Л. Л.
Поліщук, Д. М. Семьошкін, 1995).
Проведено аналіз 87 історій хвороби пацієнтів віком від 15 до 68 років,
які лікувалися в нейрохірургічній клініці ЛШМД м.Києва з 1995 по 1997 р.
включно.
Більшість хворих (54) госпіталізували в стаціонар каретами швидкої домоги,
12 хворих були переведені з неврологічних стаціонарів або за направленням
поліклініки (переважно з діагнозом ГПМК).
При первинному огляді були виявлені такі основні клінічні прояви захворювання:
головний біль (у 57 хворих), нудота та блювання (у 24), різної глибини
неврологічний дефіцит (мовні,рухові та чутливі порушення), причому ураження
лівої півкулі відзначалося у 45 хворих, правої півкулі — у 36, стовбурові
порушення — у 8, судоми — у 22, втрата або порушення свідомості (у 34),
інтелектуально-мнестичні порушення (у 18), психічні відхилення (у 9), зорові
порушення (у 9), менінгеальні знаки (у 15).
У 42 хворих відзначалося раптове погіршення стану з розвитком, як правило,
глибокого неврологічного дефіциту, у 45 — поступове наростання симптоматики
(від кількох годин до кількох днів). Частина хворих (23) попередньо лікувалася
в неврологічних стаціонарах або амбулаторно, як правило, без вираженного
ефекту або з тимчасовим поліпшенням стану.
Відомо, що результати дослідження очного дна, АКТ іМРТ не завжди корелюють
між собою. Так, з усіх оглянутих окулістом хворих тільки у 26 виявили явища
застою на очному дні. Чим тривалішим був перебіг захворювання, тим більшою
була вірогідність застою. Вираженої кореляції із ступінем дислокації (за
даними АКТ) не встановлено.
Основним методом обстеження госпіталізованих хворих була АКТ головного
мозку (СРТ—1010). У 7 хворих змін не виявлено, 23 відзначалися тільки набряк
та дислокація мозкових структур (без виявлення вогнища пухлини), у 44 хворих
первинно встановлено локалізацію пухлини, у 8 хворих виявлено крововиливи
в тканину пухлини та мозок. Для уточнення локалізації пухлини на фоні існуючого
набряку мозку у 21 хворого проводили АКТ із внутрішньовенним підсиленням
(40 — 60 мл рентгеноконтрастного препарату). Одним з найефективніших методів
дослідження є МРТ головного мозку, яке було проведено у 57 хворих.
Слід зазначити, що навіть при використанні найсучасніших методів дослідження
диференціація пухлин з інсультоподібним перебігом від ГПМК супроводжувалася
значними труднощами, особливо при дифузному проростанні у мозок гліальних
пухлин або при крововиливах в пухлину.Так, у кількох випадках, діагноз
пухлини було встановлено лише після проведення контрольних АКТ і МРТ досліджень
та клініко- інструментальних співставлень, у 8 хворих діагноз пухлини головного
мозку був знятий.
За характером пухлинного росту патологію розділено на гліальні пухлини
(24), менінгеоми (19), метастази в головний мозок різного походження (26),
інші пухлини (9), у 8 випадках характер онкологічного процесу вирогідно
не встановлено. Крововиливи спостерігалися в 11 випадках, оклюзійна гідроцефалія
— у 4.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|