Кріохірургія гліом головного мозку

На базі Iнстиуту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України
дослідження з питань кріохірургії активно ведуться з початку 70-х років.
Вони знайшли яскраве відображення у фундаметальних працях Лапоногова О.О.
(1970), Скляра А.А. (1974), Зозулі Ю.П. (1977), Сіпітого В.I. (1986), і
хоча кріохірургія вже у 80-ті роки ввійшла у повсякденну практику відділення
нейроонкології, стан та технічний рівень кріохірургічної апаратури були
суттєвими стримуючими чинниками, що впливали на її подальший розвиток.
Кріоприлади виготовляли кустарними засобами, як заморожуючий агент застосовували
рідкий азот. Використання цих апаратів не дозволяло достатньою мірою контролювати
процеси заморожування та розморожування пухлинної тканини, варіювати різними
температурними режимами, чітко прогнозувати діаметр вогнища кріодеструкції.

Новий клас кріоапаратури, розроблений за останні роки, дозволяє реально
перевести кріохірургічний вплив на біологічну тканину в розряд керованих
та прогнозованих процесів. Пріоритет у створенні подібної апаратури належить
українській науці, неабияку роль відіграли в цьому і науковці Iнституту
нейрохірургії АМН України.

Останні 4 роки в клініці нейроонкології широко застосовують виключно
кріоапаратуру типу “Кріоелектроніка”. За цей час цією апаратурою було проліковано
152 хворих із гліальними пухлинами різного ступеня злоякісності. Кріохірургічний
метод використовують як певний етап під час хірургічного втручання.

Застосування кріохірургії в нейроонкології має певні особливості в порівняно
із загальною онкологією і пов’язано це насамперед з можливим несприятливим
впливом низьких температур на життєво важливі центри головного мозку. Оскільки
у більшості хворих (60—70%) спостерігається глибине розташування чи поширення
гліальних пухлин, ця проблема має першочергове значення.

Проведені нами дослідження дозволили підтвердити відомі раніше з літератури
дані та встановити на власному матеріалі певні закономірності впливу наднизьких
температур на мозкову та пухлинну тканини.

Головним результатом досліджень є безсумнівне встановлення ефективності
керованого кріогенного впливу при лікуванні внутрішньомозкових пухлин,
особливо у разі їх глибинної локалізації. Крім того, в рамках роботи ми
розвўязали такі проблеми:

1. Встановлено показання та протипоказання до застосування кріохірургії
при гліальних пухлинах глибинної локалізації.

2. Встановлено найбільш оптимальні режими кріовпливу на пухлину, які
дозволяють повністю його контролювати і вважати цей процес керованим та
прогнозованим.

3. Вперше в нейроонкології застосовано серію змінного кріохірургічного
інструментарію.

4. Вперше в нейроонкології широко застосовано аплікаційний метод кріовпливу
на ложе видаленої гліальної пухлини з урахуванням її інфільтративного росту.

5. У деяких випадках використовували аплікатор, робоча поверхня якого
змінює кут наклону відносно осі кріозонда.

6. Вперше в нейроонкології був використаний нетрадиційний метод кріовпливу,
який дає можливість отримати зону деструкції необхідної конфігурації, що
співпадає з конфігурацією резидуальних ділянок пухлини, які знаходяться
в глибинних та підкіркових структурах мозку.