|
Хроническая электростимуляция глубоких
структур
головного мозку в лечении больных
паркинсонизмом
Арора М, Шабалов В.А, Архипова Н.А., Буклина
С.Б., Сафронов В. А.
Інститут нейрохірургії ім. акад.
Н. Н. Бурденко РАМН, Москва, Росія
Хроническую электростимуляцию (ЭС) подкорковых структур с целью торможения
тремора и снижения ригидности стали применять сравнительно недавно. А.L.
Веnаbid с соавторами (1991) сообщил о положительных результатах хронической
высокочастотной ЭС вентрального промежуточного ядра таламуса (V.im.) у
26 больных с дрожательной и дрожательно-ригидной формами паркинсонизма.
У 90% больных было получено полное или значительное торможение тремора
в контралатеральных конечностях. Побочные эффекты в виде дизартрии и нарушения
координации были отмечены у 6 больных, и после снижения амплитуды стимуляции
полностью регрессировали. В последние 3 года стали появляться сообщения
о хронической электростимуляции субталамического ядра (Sth) и медиального
отдела бледного шара (Рm) у больных с акинетической формой паркинсонизма.
Предварительные результаты свидетельствовали о выраженном положительном
влиянии высокочастотной ЭС этих структур на брадикинезию, ригидность и
нарушения ходьбы (Веnаbid А.L. с соавторами, 1994).
В Інституті нейрохірургії з 1994р. оперовано 20 хворих на дрожательно-ригідну,
акінетико-ригідною і ригидно-дрожательной формами паркінсонізму. Всі хворі
до і після операції, а також в катамнезі були обстежені по міжнародній
шкалою Сарит із застосуванням відео-реєстрації. У 10 хворих проведена деструкція
(Д) глибоких структур головного мозку. У 7 випадках проведена V.opV.im-
ядер таламуса, в 3 випадках Рм. У паралельній групі у 10 хворих проведена
хронічна ЕС глибоких структур головного мозку, з яких у 8 випадках
проведена імплантація вітчизняних хронічних електродів в V.im. – ядро
таламуса, в 2 випадках — в Sth. Хронічна високочастотна ЕС приводила
до повного або вираженого гальмування тремору в контралатеральних кінцівках,
а також регресу брадикінезії і ригідності з двох сторін у хворих з акінетико-ригідною
формою паркінсонізму. Звертало увагу збільшення тривалості дії
Dора-містять препаратів на тлі хронічної ЕС підкіркових структур
і зниження добової дози цих препаратів. У порівнянні з Д, у пацієнтів
з ЕС, спостерігалися менш грубі зміни при нейропсихологической і нейрофізіологічної
оцінці в ранньому післяопераційному періоді і в катамнезе. Результати обстеження
дозволили об’єктивізувати позитивний клінічний ефект хронічної
ЕС підкіркових структур. Порівняння результатів даного методу з ефектом
традиційної VL-таламотомії дозволяє рекомендувати хронічну ЕС як
метод вибору в лікуванні хворих паркінсонізмом старшого віку, а також
при виражених двосторонніх проявах захворювання, особливо при акінетико-ригідній
форма. Обговорюються можливі механізми позитивного впливу хронічної
ЕС підкіркових структур на рухову патологію хворих паркінсонізмом,
а також варіанти хірургічної техніки. Попередня стаття / Наступна стаття
|