Iнтенсивна терапія при тяжкій черепно-мозковій травмі на фоні гіповолемічного шоку

Проведено обстеження та лікування 56 хворих, які були госпіталізовані
у відділення анестезіології та інтенсивної терапії з тяжкою ЧМТ, що супроводжувалася
гіповолемічним шоком. Стан потерпілих оцінювали за шкалою ком Глазго та
шкалами SAPS, SAT. Для контролю фізіологічних параметрів застосовували
постійний моніторинг комплексом «Kontron» та дані лабораторних досліджень.

У перші 2 доби інтенсивна терапія, була спрямована:

1. На відновлення ОЦК та підвищення тонусу судин. Нами застосовувалися
кристалоїдні розчини в об’ємі тричі більшому, ніж об’єму крововтрати, 7—10%
ізотонічний розчин натрію хлориду — по 4 мл/кг/ на добу, дофамін в дозі
5 мкг/кг/ год, еритроцитарна маса, плазма, альбумін при крововтраті більше
40% від об’єму ОЦК переливали до відновлення рівня Нв 80 г/л. Цільну кров
переливали при крововтраті більше 2,5 л, враховуючи показники оксигенації.

2. На боротьбу з гострим набряком мозку, медикаментозний його захист
та поліпшення метаболізму.

Боротьбу з набряком проводили за схемою: внутрішньовенно вводили 8—12
мг дексаметазону (3 рази), за необхідності вводили 15% розчин маніту в
дозі 0,5—1 мг/кг маси тіла з наступним проведенням форсованого діурезу
(до 40 мг фуросеміду 3 рази) на фоні регуляції електролітного балансу.
Для захисту мозку застосовували розчин оксибутирату натрію (2 рази), тіопентал
10% натрію, реланіум.

Метаболізм мозку коригували внутрішньовенним введенням кавінтону (до
4—6,0), еуфіліну (10 мл 2,4% розчину 2 рази на добу), німотопу (10 мг внутрішньовенно
2 рази на добу в перші 3 доби).

3. На корекцію згортання крові та електролітного балансу (проводили
за загальноприйнятою схемою).

На цьому фоні проводили необхідні оперативні втручання, спрямовані на
припинення кровотечі та усунення внутрішньочерепної компресії.

На 3-тю добу інтенсивної терапії нам вдалось добитися поліпшення стану
36,4% потерпілих (в середньому на 21,2% за шкалою SAPS).