|
УДК 616-08-036.838:616.833.13:616.8-0.89.168-07
Відновлювальний
лікування окорухових
порушень у нейрохірургічних
хворий
Цимбалюк
В. І., Жданова В.Н.
Інститут
нейрохірургії ім.А. П. Ромоданова АМН
України, м. Київ, Україна
Ключовий
слова: відновне
лікування, окорухові
порушення, Ультразвукова терапія,
електроміографія,
Електростимуляція.
Поразки III,
IV і VI черепних нервів і
обумовлені ними порушення
окорухового апарату очі
часто зустрічаються у хворих з
нейрохірургічною патологією.
Усунення причини поразки (аневризми,
пухлини) створює умови для
проведення відновного
лікування існуючого
паралітичного косоокості. Дані
літератури і наш досвід
свідчать, що регрес
окорухових порушень (ГДН)
відбувається вкрай повільно і не
завжди буває повним [2,5,7,8]. Тож
так актуальні пошуки нових методів
лікування.
Мета
цього дослідження з’явилися
вивчення закономірностей
відновлення окорухових
порушень у деяких груп
нейрохірургічних хворих,
визначення тактики
відновного лікування,
використання лікувальної дії
ультразвукової терапії в
комплексному лікуванні ГДН і створення
нового ефективного методу лікування
ГДН.
Під нашим
спостереженням перебували 152 пацієнта
віком від 6 до 66 років, з них 83 (54,6%)
жінки та 69 (43,4%) чоловіків. Причина
ГДН у 81 хворого були мішечки
аневризми внутрішньої сонної
артерії, у 71-черепно-мозкова
травма (ЧМТ) різного ступеня
тяжкість. Поразка III черепного
нерва було у 101 хворого, VI нерва-у
41, поєднана поразка III, IV і VI
черепних нервів – у 10 хворих.
Тривалість існування ГДН-від
4 тижні до 1 року.
Судинний
хворим проведено оперативні
втручання, причому у 77 пацієнтів
з 81 аневризми вимикали з
кровотоку ендоваскулярним методом
за допомогою відокремлюваних балон-катетерів.
Відновне лікування
починали в ранній
післяопераційний період, зазвичай
на 3-4-й день після ендоваскулярних
втручань, а у хворих,
перенесли ЧМТ-після
стабілізації загального стану.
Хворі були
розділені на 2 групи: в 1-й (контрольної)
групі лікування проводили
традиційними способами (32
пацієнта), у 2-й (120 пацієнтів) – з
використанням запропонованого нами
комплексу (АС N 1738277 від 08.02.1992 р.).
Традиційний
комплекс лікування включав
медикаментозну терапію,
електростимуляцію (ЕС)
окорухових м’язів, лікувальну
фізкультуру, масаж. Хворий
отримували вазоактивні препарати,
вітаміни групи В, препарати,
поліпшуючі метаболічні
процеси в нервовій системі. Якщо в
анамнезі не було судомного
синдрому, а на ЕЕГ не
реєстрували судорожну
готовність мозку, призначали
антихолінестеразні препарати.
В основній
групі використовували запропонований
нами метод послідовного
застосування ультразвукової терапії
з подальшою ЕС окорухових
мускул. Перед ЕС на область проекції
ураженої м’язи впливали
ультразвуком в імпульсному режимі
інтенсивністю 0,2-0,4 Вт/см 2 .
Проведення
УЗ-терапії обґрунтовано тим, що в
патогенезі ГДН провідну роль відіграє
підвищена чутливість
нервових волокон до гіпоксії на тлі
гіпоксемії, викликаної спазмом або
порушенням ауторегуляції мозкових
судин, кровопостачальних нерв, а
також спайково-реактивні зміни,
обумовлені субарахноїдальними
геморагіями або запальним
процес. Крім того, в ході
оперативних втручань можливо
вимушене травмування нервових
волокон [3].
Застосування
УЗ-терапії перед ЕС обумовлено
здатністю УЗ-коливань (в малих
дозах) надавати нормалізує
вплив на судинний тонус,
викликати посилення крово-і
лімфообігу, а також розкриття
резервних капілярів і анастомозів,
надавати стимулюючий вплив на
регенераторні процеси та обмін
речовин в нервових волокнах [6].
Про
ефективності лікування судили по
збільшення ширини очної щілини і
рухливості очного яблука (вимірювали
на периметрі в градусах за методом С. С. Головіна).
Для динамічного спостереження
використовували метод Гіршберга. В
метою об’єктивізації процесів
відновлення застосовували метод
глобальної міографії (ЕМГ) з
відведенням активності прямих м’язів
очі і м’язи, що піднімає верхнє
повіку, іпсі – і контрлатеральних.
Амплітуду і частоту ЕМГ на стороні
поразки підраховували
щодо показників на
здоровій стороні. Дослідження
проводили на комп’ютеризованому
електроміографі “Basis EPM “‘ Biomedica
(Італія).
По С. С. Головіну
середні показники рухливості
очного яблука складають: догори
– 37 o, донизу – 53 o, досередині – 46 o, назовні –
43,5 o [4].
Аналіз
результатів лікування показав, що
при відновленні функції III
черепного нерва раніше починає
відновлюватися функція м’язи,
піднімає верхню повіку.
Дещо пізніше, з відставанням на 5-7
днів, відновлюється функція
внутрішньої прямого м’яза очного
яблуко. Повне відновлення
відзначено у 52,5% хворих з судинною
патологією в основою групі і у 47,1%
хворих контрольної групи. У
пацієнтів, які перенесли ЧМТ, повне
відновлення спостерігалося
відповідно в 82,5 і 33,3% випадків.
Відновлення
функції нижньої і особливо верхньої
прямих м’язів очного яблука
відбувається вкрай повільно і рідко
буває повним. Частковий
відновлення рухливості донизу в
обсязі 10-15 o отримано у 67,8% хворих з
судинною патологією в основний
групі і у 58,8% хворих контрольної
група. Незважаючи на повторні курси
лікування, через 6-8 міс
відновлення було відсутнє у 20,3%
хворих основної групи і у 35,3% –
контрольний. Повне відновлення
функції нижньої прямого м’яза
очного яблука спостерігалося
відповідно у 11,9 і у 5,9%
пацієнт.
У хворих з
ЧМТ повне відновлення
рухливості очного яблука донизу
відзначено у 72,7% пацієнтів основний
групи і у 33,3% контрольної. Динаміка
була відсутня відповідно у 3,1 і
16,6% пацієнтів. У решти хворих
з’явилися мінімальні руху
очного яблука донизу в обсязі 15-20 o .
Функція
верхній прямий м’яз повністю
відновилася лише у 6,8% хворих з
судинною патологією (основна
група). У контрольній групі
випадків повного відновлення не
був. Часткове відновлення
рухливості очного яблука догори
в обсязі 5-10 o спостерігалося у 66,1%
хворих основний і у 52,9% хворих
контрольної групи. Динаміка
була відсутня відповідно у 27,1
і 47,1% пацієнтів.
Повен
відновлення рухливості
очного яблука догори спостерігалося
у 52,5% хворих з ЧМТ основний і у 16,6%
хворих контрольної групи.
Часткове відновлення
рухливості в обсязі 10-15 o відзначено
у 37,5 і у 66,7% пацієнтів
відповідно. Динаміка
була відсутня у 10% хворих основний
і у 16,6% хворих контрольної групи.
Відновлення
функції VI черепного нерва при
ізольованому його поразці
відбувається швидше і краще, ніж при
поєднаному ураженні III, IV, VI нервів.
У пацієнтів, які перенесли ЧМТ, в
основній групі ми спостерігали
повне відновлення функції
зовнішньої прямого м’яза очного
яблука в 31,6% випадків, а в
контрольній групі-у 22,2%.
Часткове відновлення
рухливості назовні в обсязі 25-30 o відзначено у 42,1 і у 44,4% хворих
відповідно. Динаміка
відновлення була відсутня у 26,3%
пацієнтів основний і у 33,3%
пацієнтів контрольної групи.
У пацієнтів з
поєднаним поразкою Ш, IV і VI
черепних нервів повне
відновлення функції VI нерва
спостерігалося тільки в 10% випадків. У
решта хворих Динаміка
бути відсутнім.
При
проведенні ЕМГ було виявлено
зниження амплітуди і частоти
інтерференційної ЕМГ, поява
ЕМГ-ознак денервації –
спонтанної активності м’язових
волокно. В інтактних м’язах така
активність не спостерігалася.
У процесі
лікування відзначалася кореляція
між ступенем відновлення
рухливості очного яблука,
зменшенням кута косоокості,
збільшенням ширини очної щілини і
нейрофізіологічними
показник. Після відновлення
рухливості верхньої повіки при ЕМГ
тестуванні спостерігалося
збільшення частоти проходження
рухових одиниць до 90%
щодо здорової сторони, а
також посилення амплітуди до 95%
відносно здоровою [1].
Ступінь
відновлення ГДН у пацієнтів з
інтракраніальними аневризмами в
значною мірою визначалася
термінами проведення операцій. В
даними S. Leivo і співавторів [7], повне
відновлення функції III
черепного нерва було відзначено у 1 з
6 хворих, оперованих через 4 тижні
і більше від початку захворювання.
Така
чином, при поєднанні
традиційного комплексу лікування з
методом УЗ-терапії з подальшою ЕС
відбувається більш повне
відновлення ГДН у
нейрохірургічних хворих.
Відновлення відбувається швидше
і краще у пацієнтів з невеликими
термінами існування ГДН.
Список
література
- Жданова
В.М. Електроміографічна
оцінка ефективності нового
методу відновного лікування
окорухових порушень //Україн.
вісник психоневрології.-Х., 1996.-Т.4,
Вип.3 (10).-С.337-338.
- Задоянний
Л. В., Куліш В. М., Степаненко І. В.
Відновне лікування при
порушення функції
окорухового нерва у
хворих з внутрішньочерепними
артеріальними аневризмами / / лікар.
справа.-1989.-N6.- С. 62-64.
- Лебедєв
В. В., Крилов В. В., Шелковський В. Н. клініка, діагностика та лікування
внутрішньочерепних артеріальних
аневризм в гострому періоді
кровотеча.- М., 1996.
- Меркулов
І. І. Питання
нейроофтальмології.- Х., 1960.- Т. V.-
140 С.
- Пелех Л. Є.,
Божик В. П., Степаненко І. В. Раннє
відновне лікування
хворих після ендоваскулярних
операцій з приводу аневризм
судин головного мозку / / Нейрохірургія.-
1986.- Вип.19.- С. 92-96.
- Улащик В. С.,
Чиркин А. А. Ультразвукова
терапія. – Мінськ: Білорусь, 1983.- 253
с.
- Leivo S.. Hernesniemi J., Luukkonen M.,
Vapalahti M. Early surgery improves the cure of
aneurysm-indliced oculomotor palsy // Surg. Neurol. –
1996. – V. 45, N 5.-P. 430-434.
- Office Practice of Neurology / Ed.
M. A. Samuels, S. Feske. – New York, 1996.-P. 55-56.
Відновне
лікування окорухових порушень у
нейрохірургічних хворих
Цимбалюк
В.І., Жданова В.М.
Запропоновано
новий метод лікування, що включає
послідовне застосування
ультразвукової терапії та
електростимуляції окорухових м’язів.
Проаналізовано результати
лікування двох груп хворих
традиційним і запропонованим
методами лікування. Подано аналіз
відновлення окорухових функцій у
деяких груп нейрохірургічних
хворих.
Rehabilitation therapy of
oculomotor disoders in neurosurgical patients
Tsymbalyk V.I., Zdanova V.N.
A new method of consecutive usage of ultrasonic
therapy and electrostimulation of oculomotor muscles is proposed.
The results of performed treatment in two groups of patients by
traditional and proposed method of treatment are given. The
analysis of rehabilitation of oculomotor functions in some groups
of neurosurgical
|