Кількісна оцінка атрофічного процесу у хворих на вірусний енцефалітом Привалова Е. С.

УДК 616.831-002.1-002:578.833.26

Кількісний
оцінка атрофічного процесу у
хворих на вірусний енцефалітом

Привалова
Е.С.

Інститут
нейрохірургії ім. акад А. П. Ромоданова,
м. Київ, Україна

Ключовий
слова: вірусний енцефаліт,
магнітно-резонансна томографія,
головний мозок, атрофічний
процес, нейроінфекція.

Введення. За даними зарубіжних
дослідників, нейроінфекція
становить третину всієї патології
нервової системи [3, 4]. Поміж
інфекційних уражень ЦНС 20-30%
доводиться на вірусні енцефаліти (ве).
Інтерес до вивчення енцефалітів
обумовлений не тільки їх частотою в
загальній структурі захворюваності, але
і високою летальністю (70-80%) і
важкими залишковими явищами [1].

Діагностика
Ве вимагає великих матеріальних
витрат і використання
сучасного обладнання.
Захворювання діагностують в 10-12%
випадків [1, 5].

У зв’язку із
труднощами диференціальної
діагностики ве діагноз можна
встановити за клінічними
ознаками тільки у невеликій частині
хворий. У переважної кількості
хворих вирішальними в постановці
діагнозу є результати
вірусологічних (серологічних)
досліджень [1, 6].

Магнітно-резонансна
томографія (МРТ) внесла
істотний внесок в діагностику і
диференціальну діагностику ве.
Зарубіжні автори відзначають, що при
Ве на Т2-зважених
зображеннях головного мозку
визначаються дрібні вогнища
високоінтенсивного магнітно-резонансного
сигналу в проекції білої речовини
великих півкуль мозку. Деякий
автори вважають, що атрофічний
процес є характерною
рисою ве [7], проте в доступній
літературі ми не виявили
відомостей про дослідження ступеня
вираженості атрофічного
процесу при цьому захворюванні.

Метою нашої
роботи і було дослідження
атрофічного процесу головного
мозку у хворих ве за даними МРТ.

Дослідження
проведено на магнітно-резонансному
томографі “Образ-1” з
напруженістю магнітного поля 0,12
Тл.

Використовувати
імпульсні послідовності ME09-42,
SE05-210, SE09-34 (табл. 1).

Імпульсний
послідовність

TE

TR

TI

FOV

34

510

–

380

210

2060

–

406

42

2380

–

294

Дослідження
головного мозку проводили в трьох
стандартних проекціях (аксіальної,
сагітальній і фронтальній),
товщина зрізів – 8 мм.

Ми
обстежено 26 хворих на ве. У 15 (57,7%)
випадках енцефаліт був викликаний
вірусом простого герпесу I типу (ВПГ-I)
і в 11 (42,3%) випадках –
цитомегаловірусом (ЦМВ). 61,5% хворих
склали чоловіки, 38,5% – жінки. У 5
випадках герпетичний енцефаліт
спостерігався у дітей віком від 3
до 14 років. Хворі з гострим перебігом
захворювання склали 69,2 %, з
хронічним-30,8%. Контрольний
групу склали 50 осіб, у
яких при МРТ не було виявлено
патології головного мозку.

Основний
проявами (р<0,01) ве були
атаксія, поразка III, VII, VIII, IX-XII
черепних нервів, геміпарези і
розлади чутливості, що
відповідає даним літератури [1].
Клінічна картина визначалася
характером перебігу енцефаліту і не
залежала від типу вірусу, що викликав
захворювання.

Задля
об’єктивної оцінки ступеня
вираженості атрофічного
процесу на томограмах була
використана методика С. К. Тернового
і. в. Дамуліна [2]. Визначати
наступні лінійні показники:

1. на рівні
   базальних ядер, таламуса:
   Індекс третього шлуночка (ІТЖ)
   або відношення ширини третього
   шлуночка до максимального
   відстані між внутрішніми
   пластинками кісток склепіння
   черепа на зрізі, %;
2. на рівні
   візуалізації судинних
   сплетінь шлуночків
   головного мозку: ширину
   правого і лівого задніх рогів
   бічних шлуночків; Індекс
   задніх рогів (ІЗР) або
   відношення максимального
   відстані між латеральними
   ділянками задніх рогів до
   максимальній відстані
   між внутрішніми пластинками
   кісток склепіння черепа,%; ширину
   правого і лівого передніх
   рогів бічних шлуночків, мм;
   Індекс передніх рогів (ІПР) або
   відношення максимального
   відстані між латеральними
   ділянками передніх рогів до
   максимальній відстані
   між внутрішніми пластинками
   кісток склепіння черепа на тому ж
   зріз, %.

Статистичний
обробку отриманих даних
проводили за допомогою комп’ютерних
програм статистичної обробки
з використанням критерію
Стьюдента-Фішера.

Результат. Кількісна характеристика
обсягу шлуночкової системи у
пацієнтів контрольної групи та
хворих ве, викликаного ВПГ-1 і ЦМВ, в
залежності від типу течії
захворювання представлена в табл.2.
Ми визнали недоцільним
розділяти пацієнтів залежно
від типу вірусу, що викликав
захворювання, так як достовірних
відмінностей показників ІТЖ, ШЗР, ІЗР,
ШПР і ІПР у хворих ве, викликаним
ВПГ-1 і ЦМВ, не виявлено.

Група
пацієнт

Кількість
пацієнт

Досліджуваний
показник

ИТЖ, %

ШЗР, мм

ИЗР, %

ШПР, мм

ИПР, %

20

2,98±0,04

7,5±0,5

36,5±0,2

2,5±0,06

18,3±0,3

18

4,9±0,3*

12,3±0,5*

38,8±0,6*

10±1,2*

29,7±0,7*

8

3,4±1,2

10,7±0,2

40,4±1,3*

5,8±0,6**

22,3±0,3**

** –
достовірна відмінність
показників в групах з
різними типами течії ве.

Як видно з
табла.2, при гострому перебігу ве все
об’ємні показники шлуночкової
системи достовірно відрізнялися від
таких в контрольній групі. При
хронічному перебігу достовірно
відрізнялися від показників в
контрольній групі тільки ІЗР, ШПР
і ІПР, однак, так як ШЗР не мала
достовірної відмінності від
показників в контрольній групі,
достовірність ІЗР була
сумнівний. Таким чином, при
хронічному перебігу ве
атрофічний процес в основному
зачіпав лобові частки головного
мозок. При гострому перебігу ве в
атрофічний процес залучалися
всі відділи великих півкуль мозку.

Укладення. Проведене дослідження показало,
що атрофічний процес
дійсно є однією з
характерних рис ве, оскільки у
всіх групах хворих були
достовірні відмінності від показників
контольной групи.

Виразність
атрофічного процесу залежить від
типу перебігу захворювання.

Список
література

1. Деконенко
   Є. П., Уманський К. Г. Гострі
   вірусні енцефаліти / / Клин.
   медицина. – 1994. – N 5. – С. 67-71.
2. Терновий
   С. К., Дамулін і. в. кількісна оцінка
   комп’ютерно-томографічних
   характеристик головного мозку
   при нейрогеріатричних
   захворюваннях / / Мед. радіологія.
   – 1991. – N7. – С. 21-25.
3. Хмара М. Є.,
   Гайдук Ф. М., Недзьведь М. К. особливості прогресуючих
   деменцій у хворих
   герпетичним енцефалітом / / Журн.
   неврології та психіатрії ім. С. С.
   Корсакова. – 1995. – Т. 95, Вип. 5. – С. 83-86.
4. Andruela C.F., Marano G., Kambas I.
   Viral encephalitis //Rivista di neuroradiologia. -1997. –
   V.10. – P.357-368.
5. Baracos J.A. White Matter and
   neurodegenerative diseases in Fundamentals of diagnostic
   radiology // BALTIMORE, 1992. – P.178-194.
6. Barkovich A.J., Lyon G., Evrard P.
   Formation, maturation, and disorders of white matter //American
   Journal of Neuroradiology. – 1992. – V.13. – P.447-461.
7. Edwards-Brown, Bonnin J.M. White
   matter diseases //MRI of the brain and spine on CD – ROM.
   – 1997.

Кількісна
оцінка атрофічного процесу у
хворих на вірусний енцефаліт

Привалова
О.С.

При МРТ
головного мозку 26 хворих на
вірусний енцефаліт виявлено, що
атрофічний процес є однією з
характерних рис цього захворювання,
оскільки в усіх групах хворих були
вірогідні відмінності
досліджуваних показників від таких
у контрольній групі. Вираженість
атрофічного процесу залежала від
типа перебігу захворювання.

MRI measurement of brain
atrophy in viral encephalitis

E.S.Privalova

Pronounced brain atrophy: expansion of
convexital arachnoid spaces, of lateral fissure cisterns and of
the brain ventricles. Data analysis showed the correlation
between the disease clinical progression and pathologic
progression observed in MRI findings.