До питання оптимізації методу внутрішньоартеріальної антибластичної хіміотерапії Розуменко В. Д., Медяник і. А.

Випуск 1(8)’1999

До питання оптимізації методу внутрішньоартеріальної антибластичної хіміотерапії Розуменко В. Д., Медяник і. А.

БЮЛЕТЕНЬ
Української Асоціації Нейрохірургів
 
Випуск 1(8)’1999

Про журнал

Список номерів

В форматі PDF

Умови публікації

До
питання оптимізації методу
внутрішньоартеріальної
антибластична хіміотерапія

Розуменко
В. Д., Медяник І. А.

Інститут
нейрохірургії ім.акад. А. П. Ромоданова
АМН України, м. Київ, Україна

Значний
роль в комплексному лікуванні
злоякісних пухлин мозку
займає хіміотерапія. Пошук шляхів
підвищення ефективності
антибластична терапія призвела до
застосування в клінічній практиці
інтраартеріального введення
хіміотерапевтичних препаратів.

Зростаючий
інтерес до Методики
внутрішньоартеріальної хіміотерапії
пов’язаний з розвитком сучасної
фармакокінетики та фармакодинаміки.
Це підтверджується великим числом
публікації з цієї проблеми,
отриманих по комп’ютерній мережі
“Internet” за останні кілька
лет.

Ефективність
методу внутрішньоартеріальної
хіміотерапії та переваги її
перед внутрішньовенним шляхом введення
препаратів не викликає сумніву.
Перевага інтраартеріального
введення хіміопрепаратів, в першу
черга, полягає в можливості
зниження терапевтичної дози. При
цьому значно знижується
системна токсичність.
Інтракаротидне введення
хіміопрепаратів дозволяє
значно збільшити їх
концентрацію в тканині пухлини.

Установлений,
що в механізмі протипухлинного
дії багатьох
хіміотерапевтичних препаратів,
як і при променевій терапії, важливу
роль відіграють процеси перекисного
окислення ліпідів (ПОЛ) в клітинах. В
клінічних та експериментальних
дослідження останніх років
розкрито нові сторони, уточнено
співвідношення і активність про-і
антиоксидантних факторів в крові і
пухлинної тканини в процесі росту
пухлини і лікувальних впливів. В
зокрема доведено, що
індукований радіацією процес
ПОЛ клітинних мембран надає
вплив на найважливіші
фізіологічні процеси
життєдіяльності клітин:
пасивну проникність і активний
транспорт іонів та метаболітів
через мембрани, заряд і поляризацію
останніх, а через них-на перебіг
метаболічних процесів,
стійкість і загибель клітин.

Відомо, що
основний механізм дії ряду
хіміотерапевтичних препаратів
подібний механізму променевої терапії
і полягає у формуванні
вільних радикалів, активації тим
самим окислювальних процесів в
пухлина. Це забезпечує
ефективність їх дії в усі
фази клітинного циклу.

У зв’язку із
цим видається важливим
проведення досліджень,
спрямованих на вивчення і
порівняння процесів ПОЛ,
протікають при внутрішньовенної і
внутрішньокаротидної хіміотерапії.
Проведення корекції оксидантного
статусу організму під час
внутрішньосудинної терапії дозволить
поліпшити результати хіміотерапії
пухлин мозку.

За даними
літератури, останнім часом
спостерігається тенденція переходу від
використання методик тривалих
інфузій препаратів до використання
одномоментного введення з
повторенням курсу через 3-6 тижнів.

Аналіз
даних літератури свідчить
про те, що найбільш ефективним, з
мінімальним ризиком виникнення
ускладнень є
внутрішньокаротидне введення
цисплатин у дозі 60-90 мг / м2 в
протягом 15-60 хв, а також введення
через кожні 3-4 тижні блеоміцину в
дозі 100 ОД, похідних
нітрозосечовини (ACNU) в дозі 100 мг/м 2 . При
інтракаротидному введенні
препаратів системні ускладнення
знижуватися. У той же час зростає
ризик розвитку таких локальних
ускладнень, як ретинальна
токсичність, біль в оці,
неврологічні розлади,
які можуть проявлятися у вигляді
фокальних нападів, енцефалопатії,
рухової слабкості. Проводити
дослідження з вивчення
ефективності комбінованої
інтракаротидної хіміотерапії з
використанням етопозиду (150 мг / м 2 ),
цисплатин (60 мг / м 2) або BCNU (100мг/м 2). Час введення препаратів
коливалося від 5 до 60 хв. використання хіміопрепаратів в
зазначених дозах зазвичай не викликає
виникнення ускладнень.

У зв’язку з тим,
що в патогенезі токсичного
впливу на організм велику
роль відіграють процеси перекисного
окислення ліпідів, доцільно
проведення контролю показників
ПОЛ в динаміці хіміотерапії і в
послетерапевтический період.

Представляти
доцільним проведення
досліджень, спрямованих на
вивчення динаміки наступних
показників про-і
антиоксидантного стану
організму: малонового діальдегіду,
шиффових основ, каталази,
супероксиддисмутази,
хемолюмінесценції. Вивчення цих
показників дозволить об’єктивно
оцінити динаміку оксидантних
процес.


<<До попередньої статті<<

До змісту

>>До наступної статті>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску