Динаміка і прогноз при гострій черепно-мозковій травмі в Україні Морозов о.м.

УДК 616.714+616.831]-001-089

Динаміка та прогноз
при гострій черепно-мозковій травмі
в Україні

Морозов
А.Н.

Інститут
нейрохірургії ім. акад. А. П.
Ромоданова АМН України, м. Київ,
Україна

Ключовий
слова: черепно-мозкова травма,
Динаміка, прогноз, тяжкість травми.

Стан і
Динаміка черепно-мозкового
травматизму в різних регіонах
України наочно ілюструють
відоме положення, що це не
тільки медична, а й соціальна
проблема.

Так, по
даними Б. П. Ковбасюка, в. п. Гордійчука
[3] , тільки нейротравматологічний
пункт Житомирського обласного
нейрохірургічного центру
щороку забезпечує
відповідної медичної
допомогою кожного 70-го жителя регіону.

Хворі з
краніоцеребральними ушкодженнями
у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі
посідають друге місце серед
госпіталізованих хворих з
травмою [2]. Більше половини
постраждалих молодого і середнього
віку перенесли так звану
кримінальну травму (напади,
Бійки), яка за частотою
випереджає черепно-мозкову травму (ЧМТ)
в результаті дорожньо-транспортних
подій (відповідно 39 і 35%
).

Аналіз зростання
черепно-мозкового травматизму в
Рівненської області за 1991-1997 рр. по
порівняно з 1981-1987 роками [5] виявлено
істотне збільшення небезпечних
для життя травматичних
внутрішньочерепних пошкоджень.
Кількість субдуральних гематом
зросла в 3,2 рази (233 і 72),
епідуральних-в 2,8 рази (31 і 11),
внутрішньомозкових і множинних – в 2,6
рази (24 і 9). Число операцій з приводу
травматичного здавлення
головного мозку зросла в 4 рази (з
65 до 262).

За даними
Київської міської лікарні швидкої
медичної допомоги [4], Кількість
хворих з ЧМТ, госпіталізованих
у відділення нейротравми за 10 років,
збільшилася в 2 рази (з 1135 в 1988 р. до
2287 в 1996 р.) при зростанні загальної
летальності на 1,7% (з 6,7 до 8,4%).
Відзначається неухильна тенденція до
зменшення кількості хворих,
госпіталізованих з легкої ЧМТ, і
збільшенню (в 1,23 рази) кількості
хворих, госпіталізованих з
важкими черепно-мозковими
пошкодження. Так, кількість
забоїв головного мозку за 10 років
збільшилося на 54%, здавлень
головного мозку внутрішньочерепними
гематомами і кістковими уламками –
на 31,3%.

Автор
підкреслюють зростання побутового черепно-мозкового
травматизму в Україні і пов’язують
це з існуючими соціально-економічними
проблема.

Від 25 до 34%
потерпілих отримують ЧМТ в
стані алкогольного сп’яніння.

Поряд з
значним зростанням кількості
госпіталізованих хворих з ЧМТ,
автори вказують на різке (в 6 разів !)
збільшення кількості хворих,
яким була надана амбулаторна
допомога.

За даними
служби санітарної авіації
Миколаївської області [6], Кількість
хворих з тяжкою ЧМТ і ЧМТ середньої
тяжкості в сільських районах в 1994-1996
порівняно з 1989 -1991 рр.
зросла майже в 3 рази.

Збільшення
частоти важкої ЧМТ і,
відповідно, показників
летальності в 1995-1997 рр. відзначено і
за даними
нейротравматологічного
відділення Одеської міської
клінічної лікарні N11 [1].

Загальний
тенденції до збільшення частоти ЧМТ
і її тяжкості за останні роки
наочно простежуються на прикладі
відділення нейротравми Інституту
нейрохірургії АМН України.

Перш за все
відзначається неухильне зростання
кількості госпіталізованих
хворих-з 740 в 1993 р до 845 в 1998 р (рис.1).

Важкі удари
головного мозку і його удари середньої
тяжкості склали 29,3% від загального
числа всіх випадків ЧМТ, легкі
удари мозку-38,5%, струс
головного мозку – 15,1% (з них 13,7%
склали різні види травм –
одиничні, множинні,
скальповані, рубані,
забиті та інші рани м’яких
тканин голови). При цьому 204 з 845
хворих (24,1%, тобто кожен четвертий)
потребували лікування у відділенні
реанімації та інтенсивної терапії.

17,1% хворих
перебували на стаціонарному лікуванні
з приводу наслідків гострої ЧМТ –
хронічних субдуральних гематом,
назальної ліквореї, травматичних
дефектів черепа, травматичної
епілепсія.

За даними
відділення (табл.1), зазначається
неухильне зростання питомої
ваги важкої ЧМТ і ЧМТ середньої
тяжкості (3-12 балів за шкалою Коми
Глазго)

Динаміка
показників загальної та
післяопераційної летальності в
відділенні представлена на рис.2 і 3.

Летальність
при важкій ЧМТ (3-8 балів за шкалою
коми Глазго ) в 1998 р склала 33,6%, а
при показниках 3-6 балів – 61%.

Треба
відзначити, що за 1993-1998 рр. відзначено
неухильне збільшення кількості
прооперованих хворих (рис. 4) і
хірургічної активності (рис.5).

Звичайно,
що збільшення кількості
госпіталізованих хворих при
незмінному ліжковому фонді
зажадало інтенсифікації роботи
нейрохірургічної ліжка.

У контексті
запропонованої МОЗ України
Концепції реформування системи
охорони здоров’я держави були
затверджені і такі перспективні
нормативні показники, як
середня тривалість
перебування хворого в стаціонарі –
15 днів, зайнятість лікарняного ліжка
у році – до 340-345 днів, оборот ліжка –
до 22-23 [7].

На цьому тлі
досягнуті показники роботи
нейротравматологічного
відділення Інституту нейрохірургії
виглядають наступним чином (рис.6-8).

Загалом
хворі з травматичними
ураженнями нервової системи в
Україні складають останнім
час до 69,8% від загальної кількості
хворих, госпіталізованих в
нейрохірургічні установи.
Середня тривалість
перебування в стаціонарі
постраждалого з нейротравмою на 01.01.98
г. склала 14,5 дня (при загальній
середньої тривалості
перебування хворого в
нейрохірургічному стаціонарі-15,5
дня і середньолікарняному показнику
по Україні – 16,2 дня ).

Така
чином, аналіз наведених даних
свідчить як про неухильне
збільшенні частоти ЧМТ в Україні,
так і про прогресуючому наростанні
її тяжкості.

Нейрохірургічний
установи та підрозділи,
активно вирішуючи комплексні питання
інтенсифікації роботи
спеціалізований
нейротраматичного ліжка, всі
більше орієнтуються на надання
діагностичної та лікувальної допомоги
переважно хворим з тяжкою
ЧМТ, що представляється абсолютно
виправданим як з медичної, так
і з соціально-економічної точок
зору і повністю відповідає
положенням наказу Міністерства
охорони здоров’я України від 24.11.94 р. N295
“Про заходи щодо поливу
організації та підвищення якості
нейрохірургічної допомоги
населенню України”.

Список
література

1. Владика
   А. С., Король А. П. організаційно-лікувальні
   аспекти допомоги постраждалим з
   ізольованою і поєднаної
   черепно-мозковою травмою при
   дорожньо-транспортних
   події / / Бюл. УАН.- 1998.- N5.- С. 20-21.
2. Качуровський
   І. С., Верба А. і., Гончар В. П. Організація та перспективи
   розвиток
   нейротравматологічної
   служби в м. Ізмаїлі та
   Ізмаїльському районі / / там же. – 1998.
   – N5. – С. 17-18.
3. Ковбасюк
   Б.П., Гордійчук В.П. Робота
   Житомирського обласного
   нейрохірургічного відділення
   в умовах реорганізації системи
   охорони здоров’я //Там же. – 1998. – N5.
   – С.11-12.
4. Комарницький
   С.В., Шрамко В.І., Текучев В.І. и
   др. Надання допомоги хворим
   із черепно-мозковою травмою у
   відділенні нейротравматології
   //Там же. – 1998. – N5. – С.18-19.
5. Опанасець
   С.С., Черниш В.І., Підлісний С.С.
   Динаміка зростання частоти
   важкої черепно-мозкової травми
   в Рівненській області //Там же. –
   1998. – N5. – С.18.
6. Рожок А. П. питання надання допомоги при
   черепно-мозковій травмі в
   сільських районах Миколаївської
   області / / там же. – 1998. – N5. – С. 20.
7. Сердюк А.М.
   Здоров’ю нації – державну увагу
   //Урядовий кур’єр. – 1997. – N10 – С.5.

Динаміка
і прогноз при гострій черепно-мозковій
травмі в Україні

Морозов
А.М.

За даними
нейрохірургічних відділень різних
регіонів України і відділення
нейротравми Інституту
нейрохірургії АМН України,
спостерігається неухильне
зростання частоти черепно-мозкової
травми та її важкості.

Нейрохірургічні
відділення вирішують питання
інтенсифікації роботи
спеціалізованих
нейротравматологічних ліжок та
орієнтуються на надання
високоспеціалізованої медичної
допомоги постраждалим переважно з
важкою черепно-мозковою травмою.

Dynamics and prognosis of
acute
head injuries in Ukraine

Morozov A.N.

According to data from neurosurgical
departments in different regions in Ukraine and the
neurotraumatic department at the Neurosurgical Institute of the
Academy of Medical Science of Ukraine, the number of head
injuries and their severity continually increase in the country.

Neurosurgical departments resolve the issue of
intensifying work of specialized neurotraumatic beds, and are
oriented at giving primary professional medical care to afflicted
with acute head injuries.