|
УДК 616.853:612.015:577.158.7+541.459+616.155.1-0.92.9.259
Активність
вільнорадикальних процесів і
антиоксидантного захисту при
різних формах епілепсії
Лапоногов
О. А., Суткової Д. А, Кузьменко Д. А.,
Глущенко Н. В., Федосенко Т. Н.,
Лісовський О. Л., Галанта О. С.,
Гавриленко Т. В.
Інститут
нейрохірургії ім.акад.А. П. Ромоданова
АМН України, м. Київ, Україна
Ключовий
слова: епілепсія,
вільнорадикальні процеси,
антиоксиданти, малоновий
діальдегід, хемілюмінесценція,
супероксиддисмутаза, каталаза,
перекисна резистентність
еритроцит.
Аналіз
експериментальних даних
дозволяє характеризувати
епілепсію як вільнорадикальну
патологію [10], яка не тільки
генетично зумовлює
виникнення підвищеної
судомної активності, супроводжує
їй, але і постійно ініціює її
прояв [6]. Такий висновок
обумовлений як результатами
експериментів, що відзначають
активацію вільнорадикальних
процесів (УРП) в крові і мозку
кіндлінгових тварин [4], так і
даними дослідів, які виявили, що
рівень організації
прооксидантного і
антиоксидантного статусу є
одним з факторів, коригуючих
ступінь пошкодження і загибель
нервових клітин головного мозку [7]. Цьому передує порушення
біохімічних і фізіологічних
функцій нейрональних мембран,
деструктурування яких
обумовлює зміну
конформаційних, трансмембранних і
рецепторно-лігандних
взаємовідносин [1]. Слідство
виявлених змін є
гальмування або гіперактивація
генерації і трансформації нервового
імпульсу в пошкоджених ланках
нервової системи, що в кінцевому
рахунку і підвищує судорожну
готовність тварин,
піддавалися дії факторів,
ініціюють епілептичну
активність [11].
Разом з тим
аналіз та узагальнення
експериментальних напрацювань про
участі УРП в генезі кіндлінгової
патології ще не дає повного
уявлення про механізми
розвитку судомної активності у
хворих на епілепсію. Обумовлений
це відносно невеликим
кількістю дослідницьких
робіт, присвячених цьому питанню і,
зокрема, дефіцитом даних,
характеризують активність ПОЛ в
залежності від вираженості
клінічних проявів хвороби.
Метою досліджень стало
вивчення активності
вільнорадикальних процесів і
антиоксидантного захисту у хворих з
різними формами епілепсії.
Отримані результати допоможуть в
надалі намітити шляхи корекції
УРП, знизити або купірувати
судоми у хворих з різною
ступенем вираженості
епіактивності.
Матеріали та
метод. Досліджували венозну
кров хворих на епілепсію з
різними клінічними формами
захворювання. Критеріями оцінки
тяжкості захворювання служили
частота, поліморфізм виникають
епіпріпадков, а також наявність
виражених психічних
розладів у хворих на епілепсію. Со
урахуванням цих особливостей були
сформовано три групи хворих. Першу групу склали хворі з
рідкісними епіпріпадкамі без
ознак поліморфізму і
психічних розладів, другу –
хворі з частими поліморфними
епіпріпадкамі без виражених
розладів психіки, третю –
хворі з прогредиентным перебігом
захворювання, частими поліморфними
епіпріпадкамі, вираженими
психічними розладами з
проявами імбецильності і
ідіотія. У ці групи не включали
пацієнтів із соматичними
захворюваннями, які перенесли травми,
інвазивні дослідження, операції. Для оцінки ступеня відхилення
досліджуваних показників від норми
використовували кров умовно
здорових осіб-донорів. Дослідження хворих проводили до
проведення консервативного
лікування або операції.
Для оцінки
стану прооксидантной і
антиоксидантної систем
використовували наступні показники:
активність супероксиддисмутази (СОД)
[5] і каталази [3] , рівень малонового
діальдегіду (по ТБК-активним
продуктам) [9], інтенсивність
індукованої хемілюмінесценції (ІХЛ)
[2]. При статистичній обробці
результатів досліджень
застосували критерій Стьюдента-Фішера.
Результат
і обговорення. Аналіз результатів
досліджень, наведених в табл.1,
свідчить про те, що в крові
хворих з рідкісними епілептичними
припадками спостерігається досить
виражене (в 1,4 рази) підвищення
рівня малонового діальдегіду. Рівень ТБК-активних продуктів
перевищує контрольні величини на
143%. Цьому супроводжують різке (більш
ніж в 3 рази) зниження перекисної
резистентності еритроцитів,
дворазове пригнічення
супероксиддисмутазної активності
і підвищення інтенсивності
індукований
хемілюмінесцентного світіння
плазми крові. При дослідженні
крові хворих 2-ї групи, у яких
спостерігаються більш часті
епіпріпадки, виявлені (Див. табл.1)
більш виражені порушення
прооксидантного і
антиоксидантного статусу крові. Рівень ТБК-активних продуктів
перевищує контрольні величини в 1,7
раз. При цьому стійкість
еритроцитів до перекисів знижується
в 4 рази, а активність СОД-на 53%. Індуковане перекисом водню
хемілюмінесцентне світіння
плазми крові на 87% перевищує
величини, встановлені при
дослідженні донорської крові. Близькі за ступенем вираженості
зміни активності ПОЛ і
антиоксидантної системи виявлені у
хворих 3-ї групи, у яких часті
поліморфні епілептичні
прояви поєднуються з
вираженими психічними
розладами. У цих
дослідженнях, як і в попередніх, в
1,7 рази збільшується пул ТБК-активних
продуктів, більш ніж в 4 рази
зменшується резистентність
еритроцитарних мембран до перекису
водень. При цьому активність СОД і
інтенсивність ІХЛ змінюються
істотніше, ніж у 2-й групі,
перевершуючи контрольні величини
відповідно на 75 і 131%.
|