Асоціація рестрикційного поліморфізму онкогену L-MYC з високим анапластичним потенціалом гліом головного мозку Кондратьєва Т. В., Імянітов Е. Н., того А. В., Суспіцин Е. Н., Григор’єв М. Ю., Зайцева О. А., Яцук О. С., Хансон К. П., Берснєв в. п.

Випуск 7’1998

Асоціація рестрикційного поліморфізму онкогену L-MYC з високим анапластичним потенціалом гліом головного мозку Кондратьєва Т. В., Імянітов Е. Н., того А. В., Суспіцин Е. Н., Григор’єв М. Ю., Зайцева О. А., Яцук О. С., Хансон К. П., Берснєв в. п.

Асоціація
рестрикційного поліморфізму
онкогену L-MYC з високим анапластичним
потенціалом гліом головного мозку

Кондратьєва
Т. В., Іменітов Е. Н., Того А. В.,
Суспіцин Е. Н., Григор’єв М. Ю.,
Зайцева О. А., Яцук О. С., Хансон К. П.,
Берснєв В. П.

РНХІ ім.
проф. Л.А. Полєнова, НДІ онкології ім.
проф. М. М. Петрова, м. Санкт-Петербург,
Росія

Відомо, що
поліморфізм деяких
генетичних локусів асоційований
з ризиком розвитку і(або) характером
течії ряду онкологічних
захворювання. Так, поліморфізм гена L-myc,
обумовлений наявністю сайту
рестрикції Eco – R1 ендонуклеази під
другому інтроні гена, є одним
з генетично детермінованих
факторів, що корелюють з
несприятливими клінічними
параметрами раку легені, нирок,
молочної залози і деяких інших
пухлина.

Нами було
проведено вивчення
рестрикційного поліморфізму гена
L-myc у пацієнтів, які страждають
неоплазіями головного мозку
нейроектодермального ряду. Мета
дослідження полягало у вивченні
асоціації даного поліморфізму з
прогностично значущими
параметрами гліальних пухлин
головного мозку. Як
матеріалу дослідження
використовували ДНК лейкоцитів
периферичної крові 57 пацієнтів (22
гліоми I-II ступеня анаплазії, 23
гліом III ступеня анаплазії, 12
гліобластом). Розподіл
алелі L-myc у групі
нейроонкологічних пацієнтів
відповідало такому в групі
контролю (250 здорових осіб). Гетерозиготне носійство
виявлено в 29 випадках, гомозиготний
по S-в 12, гомозиготний по L – в 16 (частота
S алеля-0,46). Однак при порівнянні
генотипів пацієнтів, які страждають
гліомами I-II-III ступеня анаплазії (частота
S алеля – 0,42) і гліобластомами (частота
S алеля-0,62) виявлено достовірну
тенденція до переважання s алеля у
останніх (Х 2 = 6,3; 0,01<р<0,05). Така
таким чином, поліморфізм гена L-myc може
розглядатися в якості
потенційного прогностичного
маркера агресивного
біологічної поведінки гліом.


<<До попередньої статті<<

До змісту

>>До наступної статті>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску