Роль антибластичної хіміотерапії в комбінованому лікуванні гліом, що локалізуються в глибинних структурах мозку або функціонально важливих його зонах Главацький О.Я., Хмельницький Г.В., Олійник Г.М., Олексенко Н.П.
|
УДК 616.831 – 006.484 Роль Главацький Інститут Ключові Лікування У зв’язку з Ми пов’язуємо, Слід Хірургічне Матеріали і Гліоми За Серед хворих 49% хворих Усім 254 Операції Монохiмiотерапiю Системну У Курси моно- Призначаючи Для Одним із Результати. у 2-й групі (лобово-скронева у 3-й групі (скронево-домінантна у 4-й групі (пухлини у 5-й групі (медіанні За даними Проведення 1) за Антибластичне Аналіз Ефективність У разі Таким чином, Аналіз Середня Протипухлинна Результати |
| Таблиця 1. Гальмування росту пухлини під капсулою нирки миші під впливом антибластичних препаратів |
|
|
Назва |
Гальмування |
| Хлофіден |
45,1 |
| Фторафур |
49,3 |
| Вінкристин |
33,4 |
| Белустин |
36,3 |
| Доксорубіцин |
28,9 |
| Комплекс (вінкристин+ доксорубіцин+фторафур) |
58,9 |
Як видно з
таб.1, найбільший відсоток
гальмування росту пухлин
відзначався під впливом комплексу
VDF, найменший – під впливом
доксорубіцину. Найбільшу кількість
нечутливих пухлин виявлено до
вінкристину та доксорубіцину.
Результати
визначення чутливості
досліджуваних пухлин до
антибластичних препаратів були
використані при плануванні
хіміотерапії хворим з
новоутвореннями ФВЗ.
При вивченні
біохімічних показників плазми
крові хворих з гліальними
пухлинами ФВЗ (табл.2) виявлено
зниження кількості загальних
сульфгідрильних груп до (458,2±6,4)
мкмоль/л, що складає 19,2% порівняно з
контролем.
Відзначається
також зниження рівня загального
білка до (62,2±0,63) г/л, що складає 20,0%,
та гаммаглобулінової фракції до (11,4±1,3)
ум.од. (-45,7%). Отримані дані зниження
кількості загальних SH-груп та білка
свідчать про окислення SH-груп та
білків, зміну конформаційної
структури білкових молекул,
інгібіцію тіолових ферментів та
зміни у мембранних структурах
клітин. Зниження гаммаглобулінової
фракції, яка представлена
імуноглобулінами, свідчить про
зниження резистентності організму.
Значне
підвищення кількості безбілкових
фракцій SH-груп у плазмі крові до 129,33±5,8
(+42,5%) є свідченням про підвищення
резистентності організму.
При
дослідженні активності
трансаміназ у плазмі крові хворих з
гліальними пухлинами ФВЗ
спостерігалося підвищення
активності як АСТ, так і АЛТ
порівняно з контролем (див. табл.2).
Підвищення активності ферментів
переамінування свідчить про
порушення у мембранних структурах
клітин, завдяки чому клітинні
ферменти виходять у кровоносне
русло, а також про порушення
дезінтоксикаційної функції
печінки.
| Таблиця 2. Біохімічні показники плазми крові здорових осіб та хворих з гліомами головного мозку |
|||
|
Показник |
Здорові |
Хворі |
% зміни |
| Загальні SH-групи, мкмоль/л |
567,0± |
458,2± |
-19,2 |
| Безбілкові SH-групи, мкмоль/л |
90,7± |
129,33± |
+42,5 |
| АСТ, ммоль/л г |
0,390± |
0,403± |
+3,3 |
| АЛТ, ммоль/л г |
0,370± |
0,520± |
+40,5 |
| Кислий фосфатаза, ммоль / л г |
0,390± |
0,672± |
+72,3 |
| Лужна фосфатаза, ммоль / л г |
1,14± |
1,34± |
+21,0 |
| Загальний білок, г/л |
77,8± |
62,2± |
-20,0 |
| Альбуміни, ум.од. |
58,0± |
55,8± |
-3,4 |
| Глобуліни альфа бета гама |
11,0± 10,0± 21,0± |
14,3± 16,4± 11,4± |
+30,0 +64,0 -45,7 |
| Коефіцієнт А/Г |
1,40± |
1,26± |
-10,0 |
Спостерігалося
також підвищення активності
ферментів дефосфорилювання у
плазмі крові хворих з пухлинами ФВЗ
(див. табл.2). Це може бути пов’язано
з виходом кислої фосфатази з
пухлинної тканини, яка містить цей
фермент у великій кількості.
Підвищення активності лужної
фосфатази може бути пов’язано з
явищами некрозоутворення у
злоякісних пухлинах та наявністю
перифокального запалення.
Зміни у
фракційному складі білків при
злоякісних пухлинах можуть бути
пов’язані з порушеннями рівноваги
між процесами синтезу та розпаду
альбумінів і глобулінів. Крім цього,
відомо, що за певних умов має
відбувається перехід глобулінових
фракцій з тканин до кров’яного
русла. Пояснюючи механізми
диспротеїнемії, деякі автори
припускають можливість
трансформації альбумінів
сироватки крові в альфа- та бета-
глобуліни.
Під впливом
хіміотерапії (як моно-, так і полі-)
комплекс біохімічних показників за
наявності чутливості до препаратів
змінювався. Вміст безбілкових
сульфгідрильних груп зменшувався
на 20,5%. Активність ферментів
переамінування (АСТ, АЛТ) також
знижувалася відповідно на 27 і 23,3%.
Спостерігалося також зниження
активності ферментів
дефосфорилювання (кислої та лужної
фосфатази – відповідно на 44,4% та 16,9%).
Вміст загального білка та альфа-глобулінової фракції
також зменшувався відповідно на 13,4
і 37,5%, а вміст альбумінів та
коефіцієнт А/Г збільшувалися
відповідно на 8,2 і 22,7%.
Висновки. 1.
Серед глiальних пухлин ФВЗ мозку
найчастіше виявлялися
новоутворення лобово-кальозної та
тiм’яно-кальозної ділянок мозку (у
31% випадків), а також домінантної
скроневої частки та скронево-медiанної
локалізації (у 24%). Гліоми
безпосередньо медіанних структур
та лобово-скроневої локалізації
зустрічалися однаково часто (по 20%
випадків). Пухлини у проекції
центральних звивин мозку складали
найменшу групу – 5% випадків.
2.
Радикальність хірургічного
лікування глiальних пухлин ФВЗ
залежить від локалізації
новоутворення: найбільше операцій
підвищеної радикальності (видалення
пухлин по перифокальнiй зонi та
субтотальне видалення) проведено
при гліомах в проекції центральних
закруток – 83%, при скроневій та
скронево-медiаннiй локалізаціях – 60%.
При пухлинах виключно медіанної
локалізації оперативних втручань
підвищеної радикальності не
проводили. Водночас паліативні
операції при цих пухлинах складали
найбільший відсоток – 81%. Паліативні
операції зовсім не проводили при
новоутвореннях у проекції
центральних закруток.
3. Системну
монохiмiотерапiю хворим з пухлинами
ФВЗ головного мозку доцільно
проводити антибластичними
препаратами алкiлуючого типу дії (белустин,
хлофiден).
4. Аналіз
результатів використання полiхiмiотерапевтичних
антибластичних комплексів
засвідчив, що всі вони мають високу
антибластичну ефективність: при
лікуванні хворих за схемою PCV в усіх
випадках клінічна ремісія
перевищувала 9 мiс (ефективність 100%),
використання схеми VDB було
ефективним у 79% хворих з гліомами
ФВЗ. Протипухлинна ефективність
комплексів VKhl та VD приблизно
однакова i складало 75 та 70%
відповідно, ефективність комплексу
VDF – 69%.
5. Для
оптимального підбору
хіміопрепаратів у кожному
конкретному випадку захворювання
необхідно застосувати комплексний
підхід з використанням декількох
методів визначення індивідуальної
чутливості.
6. Висока
індивідуальна чутливість гліом
головного мозку до хіміопрепаратів
відповідала більшій тривалості
клінічних ремісій у хворих.
Список
літератури
1. Главацький А. Я. активна імунотерапія в
комбінованому лікуванні
злоякісних гліом головного
мозку: Дис. … канд. мед. наука. – К.,
1987. – 188 с.2. Коновалов А. Н.,
Ромоданов А. П. VI Міжнародний
Конгрес нейрохірургів у Сан-Паулу.-
Вопр. нейрохірургія.- 1978.- N2.- c.56-57.3. Кулик г. і., Кроль В. і. визначення індивідуальної
чутливості пухлин до
алкилирующим протипухлинним
препаратам: метод. рекомендація.-
К., 1973.- 8 с.4. Олійник г. м. прогнозування активності
протипухлинних засобів при
злоякісних пухлинах
головного мозку: Дис. … канд. біол.
наука.- K., 1985.- 308 c.5. Ромоданов А. П.,
Ромоданов С. а. принципи і
методи лікування злоякісних
пухлин головного мозку / / Вестн.
АМН СРСР.- 1982.- N12.- С. 77-80.6. Ромоданов С. А.,
Олійник г. м., Семенова в. м. прогнозування індивідуальної
чутливості гліом
головного мозку до
антибластичних препаратів при
субкапсулярної
гетеротрансплантації / / Нейрохірургія.-
1992.- Вип.25.- С. 30-33.7. Семенова В. М.,
Олійник Г. М. Методичні
підходи до оцінки ефективності
протипухлинних препаратів і
їх комплексів в лікуванні
злоякісних пухлин
головного мозку / / Актуальні
проблеми неврології і
нейрохірургії.- Львів, 1996.- С. 216.8. Bogden A.E., von Hollf D.D.
Comparison of the human tumor cloning and subrenal capsule
assaya //Cancer Res.- 1984.- V.44, N3.- P.1089-1090.9. Bouffet E., Mornex F., Jouvet A. et
al.
Assessment of procarbazine, vincristine and lomustine
association (PCV protocol) in oligodendroglioma and mixed
glioma. – Bull Cancer, 1997.- V.84, N10.- Р.951-956.10. Grant R., Liang B.C., Slattery J. et
al. Chemotherapy
response criteria in malignant glioma.- Neurology, 1997.- V.48,
N5.- Р.1336-1340.11. Levin V.A., Maor M.H., Thall P.F. et
al. Phase II study of accelerated fractionation radiation
therapy with carboplatin followed by vincristine chemotherapy for the
treatment of glioblastoma multiforme [see comments] Int. J.
of Rad. Oncol., Biol., Phys., 1995.- V.33, N2.- Р.357-364.12. Moulinoux J.Ph., Quesmener V.,
Darcel F. еt al. Crythrocyte
polyamine levels in the long term follow-up of malignant
glioma patients preliminary results, concerning intra-arterial
administration with BCNU //Perspect Polyamines Res. Milan.-
1988.- P.137-142.13. Nishioka K. Polyamines in Cancer:
Basic Mechanisms and Clinical Approaches //Springer.
Heidelberg.- 1996.- 290 p.14. Paoletti P. Therapeutic strategy
for central nervous system tumors: present status, criticism
and potential. J. Neurosurg. Sci.- 1984.- V.28, N2.- Р.51-60.15. Rajkumar S.Vincent, Buckner Jan C.,
Schomberg Paula J. еt al. Phase I
Evaluation of Preirradiation Chemotherapy with Carmustine and
Cisplatin and Accelerated Radiation Therapy in Patients with
High-grade Gliomas //Neurosurgery.- 1999.- V.44, N1.- P.67-73.
Роль
антибластичної хіміотерапії в
комбінованому лікуванні гліом,
локалізуються в глибинних
структурах мозку або функціонально
важливих його зонах
Главацький О. Я.,
Хмельницький Г. В., Олійник Г. М.,
Олексенко Н.П.
Проаналізований
результати комбінованого
лікування 254 хворих з гліальними
пухлинами різного ступеня анаплазії,
розташованими в глибинних відділах
і функціонально важливих зонах
головного мозку. У лікувальній тактиці
ми дотримувалися комплексного
підходу, який включав
хірургічне втручання з
обов’язковим проведенням моно-і
поліхіміотерапії. При
монохіміотерапії найбільш
ефективними виявилися препарати
алкілуючого механізму дії,
а при поліхімотерапії-комплекс PCV.
Антибластична хіміотерапія
слід призначати з урахуванням
індивідуальної чутливості.
Автори вважають, що для визначення
індивідуальної чутливості
необхідно використовувати комплекс
різних методик, що сприяє
оптимальному підбору
хіміопрепаратів в кожному
конкретному випадку захворювання.
The role of chemotherapy in
combined treatment of deep- seated gliomas
and of those localized in functionally important brain sites
Glavatsky A.Y., Khmelnitsky G.V.,
Oleynik G.M., Olexenko N.P.
The study analyses the results of a combined
treatment given to 254 patients with glial tumors of different
anaplasia, both deep-seated and localized in functionally
important brain sites. When treating the patients, we followed a
complex approach involving surgery and compulsory mono – and
polychemotherapy.
Alkylazing medicines were found to be the most
efficient in monochemiotherapy while the PVC complex showed
maximum efficacy in polychemotherapy. Antiblastic chemotherapy
should be administered with due regard for an individual patient’s
sensitivity. To determine this sensitivity, it is necessary, in
the authors’s opinion, to use a combination of different
techniques so as to properly select chemicals for every
individual case.
<<До попередньої статті<<
До змісту
>>До наступної статті>>
|
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) |
© Електронна версія: |