|
Нейрохірургічний
тактика
при грижах дисків поперекового
відділу хребта
Молчанова
С. Г., Черновський В. І.
Донецький
державний медичний
університет ім.М. Горького,
Обласна клінічна лікарня
він.Калініна, М. Донецьк, Україна
Дискогенний
попереково-кресцовий радикуліт по
частоті займає одне з провідних
місць серед інших неврологічних
захворювання. Найбільш часто
страждають цією патологією особи в
віці 30-50 років. Крім важкого
страждання, захворювання приносить
великі економічні втрати,
пов’язані з високими по-казателями
тимчасової втрати працездатності.
Досі не вирішена проблема
своєчасного відбору хворих з
формується або
сформувалася грижею
міжхребцевого диска, що вимагає
часом термінового оперативного
лікування. Більшою мірою це пов’язано
з відсутністю доступних
інформативних діагностичних
методів дослідження, що визначають
показання, рівень і обсяг
оперативного втручання в
кожному конкретному випадку.
В основу справжньої
роботи належить вивчення
результатів клінічних та
додаткових методів
дослідження, а також
хірургічного лікування 131 хворого
з грижами дисків поперекового
відділу хребта,
прооперованих в клініці
нейрохірургії ОКБ ім.Калініна
м. Донецька протягом останніх 6
років (1994-1997).
Всі хворі були
розподілені на 2 групи: 1)
що знаходилися на стаціонарному
обстеженні та лікуванні з 1992 по 1994 р.
(49 хворих), всім була проведена
ламінектомія; 2) перебували на
лікуванні та обстеженні з 1995 по 1997 р.
(82 хворих).
У 1-й групі
більшість хворих було в
віці від 36 до 45 років (більше 75%
спостережень) і не було жодного
хворого віком до 35 років.
У 2-й групі 17
хворих прооперували у віці
до 35 років, наймолодшому з них
було 22 роки.
Не відзначено явною
залежності між частотою
захворювання і професією, хоча
серед осіб робітничої професії грижі
міжхребцевого диска зустрічалися
дещо частіше, ніж серед службовців
(відповідно 36 і 29% спостережень).
9 чоловік
надійшли для оперативного
втручання після встановлення II
групи інвалідності.
Розподіл
хворих пов’язано з особливостями
оперативного втручання в
різних групах. Характер
оперативного втручання
уточнювали в міру накопичення
результатів додаткових
методів досліджень, що дозволяють
достовірно встановити рівень і
ступінь пролабування
міжхребцевого диска, а також
анатомо-топографічні
взаємини грижі диска з
оточуючими анатомічними
освіта.
Поряд з оглядовою
спондилографією застосовували й інші
методи досліджень: комп’ютерну
томографію та ЯМР-томографію,
мієлографію з водорозчинним
контрастною речовиною (багатьом
хворим зі спеціальним укладанням),
мієлографію в поєднанні з
КТ-дослідженнями.
Накопичений досвід
дозволив перейти до більш щадним
методам оперативного лікування.
Ламінектомію з видаленням однієї або
навіть двох дужок виконували по
суворим показанням. У 2-й групі
вона була проведена 17 з 82 хворих,
12 з них мали серединний варіант
розташування грижі диска зі
здавленням корінців кінського
хвоста, порушеннями функцій
тазових органів. У більшості з
них вироблено трансдуральне
видалення випав диска. У 1
хворого виявили поєднання грижі
диска з канцероматозом на
оперованому рівні, що
підтвердили дані
гістологічного дослідження.
Іншим хворим вироблено
інтерламінарне видалення диска або
після інтерламінектомії.
Геміламінектомія,
як правило, виробляли при
наявності грижі диска на 2 суміжних
рівень. Такий щадний вид
оперативних втручань з
одно-стороннім скелетуванням
остистих відростків і суміжних дужок
дозволив без ка-кого-небудь ризику
піднімати хворих на 3-й день після
оперативного вмеша-тельства при
хороших суб’єктивних і об’єктивних
показник.
Таким чином,
додаткові методи
обстеження хворих дають
можливість уточнити рівень і
ступінь пролабування
міжхребцевого диска, а також
установивши
анатомо-топографічні
взаємини грижі
хребетного диска з оточуючими
анатомічними утвореннями. Це
дозволяє застосовувати щадні види
оперативного лікування з хорошим
клінічним ефектом.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|