|
Прогнозування
виникнення та розвитку
інфекційно-запальних ускладнень у
хворих із травматичною хворобою
спинного мозку
Муравський
А. В., Оришака М.I., Левицький В.М.,
Камінський А.О., Деркач В.М.
Київська
медична академія післядипломної
освіти, кафедра нейрохірургії, м.
Київ, Україна
Важлива роль серед
чинників, які ускладнюють важкий
стан хворих з травматичною
хворобою спинного мозку, належить
інфекційно-запальним процесам у
внутрішніх органах, трофічним
розладам шкіри.
Проаналізовано
дані, що стосуються 148 хворих, які
перенесли важку
хребтово-спинномозкову травму і у
яких мали місце
інфекційно-запальні ускладнення з
боку сечових органів — 114 (77,03%) — та
трофічні розлади шкіри — 69 (46,62%)
спостережень. Дані ускладнення
найчастіше розвивались у хворих з
найважчими ушкодженнями спинного
мозку. Так, серед хворих групи A (за
Frankel) oакі ускладнення спостерігали
у 40 (27,03%) ?ипадках, серед хворих
групи В — у 60 (40,54%) випадках. Рідше
їх виявляли у хворих груп C і D —
відповідно 36 (24,03%) та 12 (8,11%)
спостережень. Найчастіше
відзначали ураження шийного та
грудного відділів хребта — по 51
випадку (34,46%).
При травмі хребта
та спинного мозку розлади
сечовиділення сприяли розвиткові
інфекційно-запальних ускладнень з
боку сечових органів. У таких
хворих створювалися необхідні
умови для виникнення запальних
процесів: стаз сечі; порушення
трофіки тканин сечового міхура,
сечоводу, сечівника, наявність
залишкової сечі; тиск сечі, що
переповнює сечовий міхур та
розтягує його, катетеризація.
Iнфекційно-запальні процеси з боку
сечових органів у хворих із
травматичною хворобою спинного
мозку, які виникли на тлі
дисфункції сечового міхура, мали
свої клінічні особливості: стертий,
атиповий, ремітуючий перебіг,
відсутність у більшості випадків
больового синдрому. Це утруднювало
діагностику ускладнень у ранні
терміни, багато з них мали
хронічний характер з періодами
загострень.
Тиск на шкіру,
гіпопротеїнемія, виснаження
організму, авітаміноз, порушення
азотного балансу, приєднана
інфекція — чинники, які сприяли
розвитку трофічних розладів у
спінальних хворих. Трофічні
розлади шкіри, частіше глибокі,
носили затяжний характер.
Утворення бічних кишень,
остеомієліт прилеглої кістки,
пролежневий сепсис значно
ускладнювали лікування та
реабілітацію потерпілих.
Найчастіше
інфекційно-запальні ускладнення
мали місце в проміжний (109 випадків)
та пізній (106 випадків) періоди
травматичної хвороби спинного
мозку. У ранній період ці
ускладнення зустрічались у 57
випадках, в гострий — у 6 випадках.
Одні й ті самі ускладнення могли
супроводжувати хворих на протязі
кількох періодів хвороби.
Iнфекційно-запальні
ускладнення при
хребтово-спинномозковій травмі
найчастіше спричинювали такі
мікроорганізми: Proteus mirabilis, Pseudomonas
aeruginosa, Escherichia coli, Staphylococcus aureus.
Найстійкішою виділена мікрофлора
була до дії пеніциліну, оксациліну,
ампіциліну, мономіцину, фузидину;
найчутливішою — до поліміксину,
неоміцину, цефазоліну, рифампіцину.
Обстеження
показали, що велике значення в
прогнозуванні виникнення та
розвитку інфекційно-запальних
ускладнень мали профілактика та
своєчасно розпочате лікування, яке
включало проведення адекватного
оперативного втручання та
раціональну медикаментозну
терапію.
Раннє оперативне
втручання, спрямоване на усунення
компресії спинного мозку,
деформації хребта, створення
нормальних умов для лікворо- та
кровообігу з надійною
стабілізацією хребта, було однією з
умов подальшого успішного
лікування таких хворих.
Лікувальні заходи
проводили за універсальними
схемами, суворо індивідуально, з
урахуванням характеру та рівня
ушкодження, стану сечових органів,
супутніх інфекційно-запальних
ускладнень, компенсаторних
можливостей організму. Неабияке
значення при цьому мають
раціональна антибіотикотерапія та
корекція імунного стану хворих.
Таким чином, у
прогнозуванні виникнення та
розвитку інфекційно-запальних
ускладнень з боку сечових та
трофічних розладів шкіри важлива
роль відводиться ступеню (за
класифікацією Frankel) та рівню
ушкодження спинного мозку,
швидкості приєднання ускладнень,
чутливості виділеної з
біосубстратів мікрофлори до
антибіотиків, своєчасно проведеній
декомпресія спинного мозку та
раціональній медикаментозній
терапії.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|