|
Діагностика
та хірургічна тактика
при вогнепальних
хребтово-спинномозкових
пораненнях
Поліщук М.Є.
Лікарня
швидкої медичної допомоги, м.Київ,
Україна
Проаналізовано
результатами лікування 14 хворих із
вогнепальними пораненнями хребта і
спинного мозку.У 4 були непроникні
дотикові, у 4 — проникні дотикові,у 2
— проникні сліпі та у 4 — проникні
наскрізні вогнепальні поранення.В
останніх виявлені поєднанні
ушкодження органів грудної клітки
та черевної порожнини.
Проникні наскрізн
та сліпі поранення
характеризувалися грубою
симптоматикою порушення
провідности спинного мозку.
При непроникних та
проникних дотикових пораненнях
порушення провідності спинного
мозку залежало від кінетичної
енергії кулі (калібр,відстань
пострілу,швидкість польоту тощо).
Обов’язковим у
діагностиці є хірургічний,
неврологічний огляд,
рентгенологічне дослідження, у
разі необхідності — торакоцентез,
лапароцентез, ЛП з визначенням
ліквородинамічних проб.
Проводять КТ, за
при відсутності кулі — МРТ, котрі
дають уявлення про характер та
локалізацію ушкодження спинного
мозку в доопераційний період, що
вирішує хірургічну тактику.
Хірургічна
тактика: в першу чергу проводилися
втручання з приводу поранень
органів живота (у 3) та грудної
клітки (у 1). Кількість хірургічних
операцій на черевній порожнині у
хворих — від 1 до 16, на легенях — 1.
Ревізію та
декомпресію спинного мозку при
його ушкодженні проводили якомога
раніше з заднього доступу (широка
ламінектомія зі звільненням
корінців та спинного мозку від
уламків кісток та м’яких тканин,
які в подальшому можуть бути
причиною больового синдрому).
У
післяопераційний період
використовували промивно-відливні
системи та мікроіригатор для
введення знеболювальних та
протизапальних препаратів.
Відзначено (в 1
спостережені) поширене розмягшення
спинного мозку внаслідок
молекулярного потрясіння навіть
при непроникному дотиковому
пораненні з близької відстані
кулею калібром 5,56.
Таким чином,
сучасна зброя спричинює значні
ушкодження спинного мозку на
відстані, що потребує детального
обстеження хворих, доброго
дренування рани після радикально
проведеної ПХО в ранні терміни
після ушкодження спинного мозку.
Операція закінчувалася
декомпресією спинного мозку,
пластикою ТМО, встановленням
промивної системи та
мікроіригатора для введення
антибіотиків, знеболювальних
розчинів та інших медикаментів. У
разі необхідності проводили
стабілізацію хребта, терміни якої
визначали індивідуально. З самого
початку травми проводили
интенсивну терапію, профілактику
інфекційно-запальних процесів.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|