Одномоментне нейроортопедичне лікування ускладнених переломів грудопоперекового та поперекового відділів хребта

Випуск 6’1998 · Ушкодження і захворювання спинного мозку і хребта

Одномоментне нейроортопедичне лікування ускладнених переломів грудопоперекового та поперекового відділів хребта

Одномоментне
нейроортопедичне лікування
ускладнених переломів
грудопоперекового та поперекового
відділів хребта

Тромпак О.М.,
Шімон В.М., Удод С.В.

Державний
університет, м.Ужгород, Україна

Організація
медичної допомоги хворим з гострою
хребтово-спінальною травмою
залишається актуальною проблемою.
Незадовільні результати лікування
цих потерпілих спонукають до
вдосконалення існуючих та пошуку
більш ефективних методів
лікування.

Протягом 1993-1998 рр.
нами прооперовано 20 хворих віком
від 24 до 57 років з ускладненими
переломами грудо-поперекового (9
потерпілих) та поперекового
відділів хребта (11 хворих). За
функціональною класифікаціею (FRANKEL)
хворих з хребтово-спінальною
травмою всі потерпілі належали до
групи А. Їх було прооперовано в
перші 8 год з моменту травми.
Особливістю організації медичної
допомоги цим хворим було те, що на
ургентні виклики обов’язково
виїздили два спеціалісти –
нейрохірург та вертебролог.

В умовах
Центральної районної лікарні
ургентно виконували одномоментну
двоетапну операцію.
Нейрохірургічний етап її полягав у
декомпресії спинного мозку та його
елементів, включаючи і
реконструкцію хребтового канала.
За показаннями виконували пластику
твердої мозкової оболони на рівні
ушкодження. Ортопедичний етап
операції полягав у стабілізації
ушкодженого сегмента хребта
транспедикулярним спондилодезом
металевими пластинами Roy-Camilla (17
хворих) та комбінованим
транспедикулярним спондилодезом
цими ж пластинами і заднім
міжтіловим керамокорпородезом (3
хворих). Спостереження за хворими у
післяопераційний період виявили
низку позитивних характеристик
одномоментного нейроортопедичного
втручання: по-перше, одним
оперативним втручанням
вирішується проблема декомпресії
спинного мозку і проблема
нестабільності хребта. По-друге,
забезпечується більш ранній,
легший та безпечніший догляд за
“стабілізованим” хворим та його
активізація. По-третє, реалізація
відновлення функції спинного мозку
в умовах стабілізованого хребта
значно вища, ніж в умовах
нестабільності.

Таким чином,
проведення одномоментного
хірургічного нейроортопедичного
лікування потерпілих з
ускладненими переломами
грудопоперекового та поперекового
відділів хребта ми вважаємо не лише
доцільним, а й необхідним.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



<<До попереднього розділу<<

До змісту


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску