Iмуноферментне визначення нейроспецифічних білків як критерій деструктивного впливу опромінення на ЦНС

Iмуноферментне
визначення нейроспецифічних
білків
як критерій деструктивного впливу
опромінення на ЦНС

Любич Л.Д.

Iнститут
нейрохірургії ім. акад.
А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ,
Україна

Відомо, що при дії
радіації у ЦНС виникають
структурні зміни, наслідком яких є
порушення гематоенцефалічного
бар’єру (ГЕБ). Зміна проникності
ГЕБ вважається пусковим фактором у
патогенезі радіаційного ураження
ЦНС [ Чехонін В.П. та ін., 1989; Давидов
Б.I. та ін., 1991]. Показником процесу
порушення ГЕБ, його критерієм є
поява у крові нейроспецифічних
білків (НСБ), які в нормі відсутні
(Чехонін В.П. та ін., 1991, 1996). Саме вони
індукують утворення аутоантитіл в
організмі, які свідчать про
наявність запальних і
деструктивних процесів у ЦНС
(Лісяний М.I. та ін., 1991; Зозуля Ю.П. та
ін.,1995). Наявність у сироватці крові
циркулюючих НСБ дозволяє не тільки
стверджувати наявність
деструктивного процесу в ЦНС, а й
визначити, які саме структурні
елементи нервової системи зазнають
деструктивних змін, оскільки НСБ
маркують певні клітини ЦНС [Лісяний
М.I., Черенько Т.М., 1991; Лісяний M.I. та
ін., 1993]. Так, основний білок мієліну
(ОБМ) вважається маркерним білком
мієліну і олігодендроцитів ЦНС, a
нейроспецифічна єнолаза (NSE) —
маркерним білком нейронів.

Оскільки ця
проблема недостатньо висвітлена в
літературі, метою даного
дослідження було визначення ОБМ та
NSE у сироватці крові шурів при
моделюванні хронічного
ендогенного опромінення шляхом
щодобового введения Cs137 з їжею. За
допомогою імуноферментного
аналізу в сироватці крові щурів
визначали рівень ОБМ [Лісяний М.I.,
Черенько Т.М., 1991] та NSE (NSE EIA ,
Швейцарія). Дослідження проводили
через 1, 3, 6 та 9 міс опромінення.

Через 1 міс
опромінення визначали найбільший
рівень ОБМ у сироватці крові тварин
— 258 нг/мл [у контролі — (16.0 ± 2.6)
нг/мл]. У більш пізні терміни рівень
ОБМ знижувався і тримався в межах
100-125 нг/мл, що вказує на ушкодження
мієлінових структур клітин мозку
та вихід аутоантигену в кров.

Дослідження
іншого нейроспецифічного білка —
NSE— показало, що його рівень
зростав із збільшенням терміну
опромінення від 1,17 нг/мл (через 1 міс
опромінення) до 8,5 нг/мл (через 9 міс
опромінення) порівняно з контролем
(2,5 ± 0,61) нг/мл.

Таким чином, вихід
нейроантигенів у кров при
ендогенному опроміненні має певну
етапність, що, очевидно, пов’язано
з індивідуальними
фізико-хімічними, молекулярними
характеристиками та особливостями
метаболізму досліджуваних НСБ.

Оскільки NSE є
ферментним білком нейронів, що
відіграє важливу роль у
гліколітичних процесах у ЦНС,
визначення цього білка має
безсумнівне значения у хворих на
пострадіаційну енцефалопатію.
Дослідження, проведені у 47 хворих
із названою патологією виявили у
більшості з них високий рівень
[(58,3±8.49) нг/мл] NSE в сироватці крові (у
контролі — [(9.31±0.95) нг/мл], що
свідчить про деструктивне ураження
нейронів у цих хворих. Таким чином,
унаслідок проведених
клініко-експериментальних
досліджень нами встановлено, що під
впливом радіаційного опромінення в
ЦНС відбуваються деструктивні
процеси, критерієм яких є поява
нейроспецифічних білків ОБМ та NSE у
сироватці крові. Iмуноферментне
визначення маркерних білків ОБМ та
NSE свідчить про те, що радіаційне
опромінення уражає як гліальні
клітини, мієлінові утворення в ЦНС,
так і нейрональні структури,
спричинюючи деструктивні процеси.
Певно, ці процеси є органічною
основою розвитку неврологічних
розладів у хворих на
пострадіаційну енцефалопатію.