|
Особливості
перебігу віддаленого періоду
легкої черепно-мозкової травми у
осіб,
які зазнали впливу іонізуючого
випромінювання
Шевага В.М.,
Дяків В.В.
Державний
медичний університет, м. Львів,
Україна
Вивчення
комбінованої дії травми та
іонізуючого випромінювання на
головний мозок є актуальним,
оскільки в межах СНД на територіях
із щільністю забруднення Cs137 понад 5
Ки/км2 проживає більше ніж 3 млн 880
тис. осіб, серед яких 250 тис. дітей.
Дослідження,
проведені в Київському інституті
нейрохірургії ім. акад. А.П.
Ромоданова, показали, що в основі
будь-якої закритої
черепно-мозкової травми (ЧМТ)
лежить єдність патогенетичних
механізмів ушкодження, що
проявляється морфофункціональними
змінами структур головного мозку,
порушеннями функції клітинних
мембран і міжклітинних контактів.
Травматичні ушкодження мозку
завжди супроводжуються порушенням
механізмів саморегуляції обмінних
процесів.
Нами обстежено 38
чоловіків віком від 17 до 38 років,
які 0,5 — 2 роки тому перенесли легку
ЧМТ(основна група), і 19 здорових
чоловіків такої ж вікової
категорії (контрольна група). Усі
обстежені постійно проживають на
територіях, що належать до 3-ї зони
радіоактивного забруднення (5-15
Ки/км2 за Cs137 та Cs134.
Середня
тривалість лікування хворих у
неврологічному стаціонарі
становила близько 15 днів. Усі хворі
отримували консервативне
лікування: дегідратаційні,
судинорозширювальні, ноотропні,
седативні та полівітамінні
препарати. Після виписування зі
стаціонару вони, як правило, не
дотримувалися рекомендацій
невропатолога щодо режиму, дієти,
періодичних курсів лікування.
Більшість обстежених — люди з
середньою або
середньоюспеціальною освітою.
Майже 92%
потерпілих стверджують, що такі
симптоми, як головний біль, нудота,
запаморочення, шум у вухах або
голові, загальна слабкість,
дратівливість, мали місце у них
протягом перших 2 тиж після травми і
поступово регресували. На момент
виписування зі стаціонару всі
хворі почувалися задовільно. Скарг
не було. Через 2-3 міс у потерпілих
зўявилися скарги на періодичний
головний біль, запаморочення,
нудоту, шум у вухах і голові, швидку
втомлюваність, дратівливість,
порушення сну.
На момент
обстеження найчастішими були
скарги на головний біль (57%),
запаморочення (43%), нудоту (16%), шум у
вухах і голові (14%), підвищену
дратівливість (38%), швидку
втомлюваність і загальну слабкість
(22%), погіршення памўяті й уваги (16%),
поганий сон (18%), періодичний біль у
ділянці серця і прискорене
серцебиття (35%), гіпергідроз долонь
(37%), підвищену метеочутливість (32%).
Об”єктивно у них виявлено
мікровогнищеву симптоматику у
вигляді горизонтального ністагму
(22%), анізорефлексії (8%),
субкортикальних симптомів (5%).
На ЕЕГ у 40% осіб
основної групи спостерігались
загальномозкові зміни
біоелектричної активності
головного мозку, у 75% — зміни в
медіальнобазальних та
медіальностовбурових структурах, у
40% — вогнищеві зміни, у 15%- підвищена
епілептична активність. Рівень
тривожності визначали за Д.Тейлор
(1986). У 5,7% обстежених він був
невисоким, у 60% — середнім, у 34,3% —
високим.
У контрольній
групі у віддалений період скарг не
було, за вийнятком 3 осіб, які
скаржилися на періодичний легкий
головний біль. Незначне відхилення
частоти серцевих скорочень було
виявлено у 20%. На ЕЕГ у осіб цієї
групи загальномозкові зміни
біоелектричної активності мозку
зафіксовано у 31,8%, зміни в
медіальнобазальних та
медіальностовбурових відділах — у
54,5%, вогнищеві зміни — у 22,7%, а
підвищену епілептичну активність
— у 4,5%.
Аналізуючи
отримані дані, можна стверджувати,
що у осіб, які перенесли легку ЧМТ і
проживають на радіоактивно
забрудненій території, частота
патологічних змін з боку нервової
системи є досить високою.
Суб”єктивні прояви у них домінують
над об”єктивними. Переважає
астеноневротичний синдром, основою
якого є вегетативні порушення.
Перебіг травматичної хвороби
головного мозку у цих осіб має
прогредієнтний характер, а
адаптація їх різко знижена. З
огляду на це вони мають перебувати
під постійним спостереженням
невропатолога з вчасним
проведенням корекції
неврологічних зрушень.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|