Критерії діагностики адаптаційно-пристосувальних можливостей нервової системи у ліквідаторів Чорнобильської катастрофи

Випуск 6’1998 · Вплив малих доз радіації (наслідки Чорнобильської катастрофи) на нервову систему

Критерії діагностики адаптаційно-пристосувальних можливостей нервової системи у ліквідаторів Чорнобильської катастрофи

Вплив
малих доз радіації
(наслідки Чорнобильської
катастрофи)
на нервову систему

Критерій
діагностика
адаптаційно-пристосувальних
можливостей нервової системи
у ліквідаторів Чорнобильської
катастрофа

Тайцлін В. І.,
Череватенко Г. Ф., Коршняк В. А.

Український
науково-дослідний інститут
клінічної та експериментальної
неврології та психіатрії, М. Харків,
Україна

Обстежено 30
ліквідаторів аварії на ЧАЕС з
неврологічними наслідками
впливи малих доз радіації,
які перебували на лікуванні в
неврологічній клініці Інституту
і отримували курс мікрохвильової
резонансної терапії (МРТ) по
розробленої нами модифікації на
промисловому приладі Г4-141. Саногенетичні механізми
адаптаційно-компенсаторної
реорганізації функцій при
використанні МРТ обумовлені,
мабуть, нормалізує її
впливом на функціональне
стан неспецифічних
структур лімбічної системи з їх
активація. Для оцінки стану
адаптаційно-пристосувальних
можливостей ЦНС використовували
розроблений нами спосіб
реєстрації на ЕЕГ орієнтовної
(вродженої адаптаційної) реакції
на багаторазове пред’явлення
суцільного світла. Реєструвати
фонову біоелектричну
активність, реактивність на
фотостимуляцію 7 і 13 Гц з
наступним пред’явленням
суцільного світла протягом 10 з з
хвилинним інтервалом. Суцільне світло
пред’являли від 4-6 до 10 разів. Задля
виявлення стійкості адаптаційних
реакцій проводили повторний запис
після 15-хвилинної перерви. Виявлено 4 типи реактивності: 1)
норма (адаптація наступала до 4-5-го
пред’явленню суцільного світла і
була стійкою), 2) гіпореактивний тип
(реакція депресії альфа-ритму була
на фотостимуляцію 7 і 13 Гц і
була відсутня на багаторазове
пред’явлення суцільного світла), 3)
ареактивний тип (депресія
альфа-ритму була відсутня як на
частотну фотостимуляцію, так і на
багаторазове пред’явлення
суцільного світла), 4) гіперреактивний
тип (реакція адаптації не наступала
не тільки до 10-го пред’явлення, а й
після 15-хвилинної перерви).

При зіставленні
клінічних проявів
захворювання і ЕЕГ-варіантів
адаптаційно-пристосувальних
можливостей ЦНС виявилося, що
гіпо – та ареактивні типи є
прогностично більше
сприятливими, а гіперреактивний
тип-несприятливим протягом
станів клінічної та
соціально-трудової компенсації або
декомпенсація. Після курсу МРТ
відзначалося значне поліпшення
адаптаційних можливостей ЦНС з
реорганізацією гіперреактивного
типу в ареактивний Або варіант
норма. Використання запропонованого
методу дозволяє отримати
інформацію про
адаптаційно-пристосувальних
можливості ЦНС у ліквідаторів
аварії на ЧАЕС і прогнозувати
стан клінічної та
соціально-трудової компенсації або
декомпенсація.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



<<До попереднього розділу<<

До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску