Ендокраніоскопічна хірургія в лікуванні травматичних конвекситальних субдуральних гематом

Випуск 6’1998 · Ендоскопічна та мініінвазивна нейрохірургія

Ендокраніоскопічна хірургія в лікуванні травматичних конвекситальних субдуральних гематом

Ендокраніоскопічна
хірургія
у лікуванні травматичних
конвекситальних субдуральних
гематома

Карабаев
О.В.

Республіканський
науковий центр нейрохірургії,
м. Ташкент, Узбекистан

Аналізувати
результати лікування 19 хворих з
травматичними конвекситальними
субдуральними гематомами. З них 8
жінок і 11 чоловіків. Із загального числа
гематом гострих було 2, підгострих — 8,
хронічних-9. Видалення рідкої
частини гематоми виробляли з
розширеного трефінаційного
отвори в проекційній точці
гнучким ендоскопом “Olimpus”. В до і
післяопераційний період
проводили КТ головного мозку. Обсяг
гематоми обчислювали за формулою для
розрахунку обсягу еліпсоїда і
становив він від 30 до 100 см 3 .
Показником якості оперативного
втручання був коефіцієнт
видалення гематоми (КУД) – різниця
між початковим і кінцевим обсягом
гематома.

При лікуванні
хворих з хронічними
субдуральними гематомами
виробляли часткове руйнування
капсули гематоми з метою включення
порожнини гематоми в загальний
ліквороток. Регресія невро
логічної симптоматики, викликаної
дислокаційним синдромом, відзначали
на 2-5-ту добу. КУД склав від 85 до
100%. Повну ліквідацію релапсу
мозку, поданим КТ, відзначали на 7 —
10-ту добу.

При лікуванні
підгострих гематом після аспірації
вмісту в порожнині налагоджували
приливно-відливну систему ПХВ
трубками з пасивним промиванням
або активною аспірацією по Редону.
Кровотеча з коркових судин
ліквідували за допомогою гнучкого
танталового стрижня, введеного в
инструмеитальный канал ендоскопа
монополярної коагуляції. У 2 з 8
хворих обсяг оперативного
втручання розширили на увазі
неможливості адекватнога
гемостазу, що могло призвести до
рецидиву гематом. Дренажний
систему видаляли на 2-у добу. КУД
склав від 75 до 95%. Регрес
неврологічної симптоматики
відзначали на 7-15-ту добу.

При лікуванні гострих
форм гематом дана методика не
ефективна на увазі неможливості
візуалізації джерела
кровотечі та контролю за
видаленням гематоми через
безпосереднього контакту
периферичних оптичних середовищ
ендоскопа з кров’ю.

У всіх випадках
гострих гематом після безуспішних
спроб ендоскопічного видалення
провели розширені оперативні
втручання.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



<<До попереднього розділу<<

До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску