Ендоскопічна мікрохірургія при біпортальному та мультипортальному видаленні підгострих та хронічних субдуральних гематом

Випуск 6’1998 · Ендоскопічна та мініінвазивна нейрохірургія

Ендоскопічна мікрохірургія при біпортальному та мультипортальному видаленні підгострих та хронічних субдуральних гематом

Ендоскопічний
мікрохірургія
при біпортальному і
мультипортальному видаленні
підгострих і хронічних
субдуральних гематом

Данчин А.А.

Головний
військовий клінічний госпіталь МО,
м. Київ, Україна

Дякувати
інтенсивному розвитку
ендоскопічної нейрохірургії
розроблено методики, що дозволяють
ендовізуалізувати
патологічні освіти
субдурального простору
головного мозку. Це розширило
інтраопераційні можливості
нейрохірурга за межами прямої
видимості при видаленні
патологічного вогнища під час
оперативних втручань.

Метою нашого
дослідження стало впровадження в
клінічну практику нових бі-і
мультипортальних малоінвазивних
доступів з ендомікрохірургічним
видаленням підгострих і хронічних
субдуральних гематом і вивчення
результатів дослідження.

Проаналізований
результати лікування 25 хворих,
оперованих біпортальними і
мультипортальними
ендомікрохірургічними методами
з приводу підгострих і хронічних
субдуральних гематом за період з
серпня 1995 р. по березень 1998 р. застосовували
ендоскопічне обладнання
“”Linvatec”, “Zimmer”, жорсткі
“”linvatec “і”Karl Storz” нейроендоскопи
діаметром 2.7 мм, 3,2 мм, 4,0 мм, з кутом
огляду 0о, 30о, 70о, 120о, відеосистеми
цифрового запису “Sony”. Всім хворим
проводили передопераційні
комп’ютерно-томографічні
стереотаксичні Розрахунки з
позначення кордонів гематоми на
шкірні покриви голови. Видалення
підгострих субдуральних гематом
полягало в аспірації згустків і
рідкої частини крові за допомогою
ендомікрохірургічної техніки,
огляді субдурального
простору, здійсненні
ефективного гемостазу. При
видаленні хронічних субдуральних
гематом після аспірації
вмісту гематоми проводили
ендоскопічну інтракапсулярну
ревізія. При наявності
інтракапсулярних мембран і при
багатоповерховості інтракапсулярних
порожнин останні спочатку
перфорували за допомогою
монополярної діатермії, потім
руйнували за допомогою
балона-катетера. Таким же чином
проводили розсічення капсули
гематоми по периферії для
відновлення ликвороциркуляции.

У всіх хворих
гематоми видалили радикально. При
видаленні підгострих субдуральних
гематом ендомікрохірургічна
техніка дозволяла контролювати
процес аспірації згустків і
рідкої частини крові, повноцінно і
радикально оглядати всі відділи
субдурального простору для
тотальної евакуації гематоми. При
видаленні хронічних субдуральних
гематом інтраопераційна
ендоскопічна ревізія дозволяла
визначити розміри та структуру
капсули, приймати рішення про
необхідності і обсязі її
розсічення і виконувати
ендомікрохірургічні
маніпуляція. Одному пацієнту в
зв’язки з виникненням в ранній
післяопераційний період
епілептичних припадків, причиною
яких була гіпертрофована до
4-5 мм завтовшки в окремих місцях
частина капсули хронічної
субдуральної гематоми, проведено
повторне ендомікрохірургічне
втручання з видаленням
гіпертрофованих частин капсули
і позитивним надалі
результат. В іншого
постраждалого зважаючи на обширного
дифузного кровотечі з
внутрішньої поверхні капсули
хронічної гематоми, причиною
якою була тромбоцитопенія, нам
довелося перейти на класичний
варіант кістковопластичної
трепанації і застосування
ендоскопічної асистуючої
техніки з тотальним видаленням
капсула.

Таким чином
використання ендоскопічної
мікрохірургії при видаленні
підгострих і хронічних
субдуральних гематом дозволяє
мінімізувати хірургічну
травму на етапах доступу до
патологічного вогнища і його
видалення, а також підвищити
ефективність радикального
видалення патологічного
вмісту субдурального
простір.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



<<До попереднього розділу<<

До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску