Експериментально-морфологічне обґрунтування застосування кріоконсервованої амніотичної оболонки, як нового пластичного матеріалу в судинній нейрохірургії

Випуск 6’1998 · Судинна патологія центральної нервової системи

Експериментально-морфологічне обґрунтування застосування кріоконсервованої амніотичної оболонки, як нового пластичного матеріалу в судинній нейрохірургії

Експериментально-морфологічне
обґрунтування
застосування кріоконсервованої
амніотичної оболонки,
як нового пластичного матеріалу
у судинній нейрохірургії

Бровіна Н. Н.,
Рогачов І. А., Хассані Х. М.,
Задорожний В. В., Макаров В.Н.,
Ходько А. Т., Ситенко Л. М.

Український
науково-дослідний інститут
клінічної та експериментальної
неврології та психіатрії, М. Харків,
Україна

У виникненні і
розвитку цереброваскулярної
патології значну роль відіграє
патологія магістральних судин
голови і шиї. В цілях
вдосконалення хірургічного
лікування даної категорії хворих,
що передбачає адаптацію
мікросудинного шва і
запобігання рубцево-спайкового
процесу, проводиться пошук нових
біологічних пластичних
матеріал.

Одним з таких
матеріалів може бути
кріоконсервована
амніотична оболонка. Нами раніше
(Черненков в. г. і співавт., 1995, 1997;
Рогачов і. А. і співавт., 1997)
опубліковані перші дані про
доцільності її клінічного
застосування при хірургічному
лікуванні деформацій позачерепних
відділів внутрішніх сонних артерії.

Теперішнє
експериментально —
морфологічне дослідження
присвячено обґрунтуванню
використання
кріоконсервованої
амніотичної оболонки в якості
пластичного матеріалу при
судинних оперативних
втручання.

Матеріалом для для
дослідження були 20 здорових
статевозрілих щурів, у яких в
якості експериментальної моделі
оперованого магістрального
судини використовували черевний відділ
аорта.

Кріоконсервована
амніотична оболонка
виготовлялася в Інституті
проблем кріобіології та
кріомедицини НАН України.

Тваринам під
внутрішньочеревним наркозом з
використанням оксибутирату
натрію і тіопенталу проводили
лапаротомію, виділяли черевну
аорта, яку муфтообразно
“зачохляли” кріоконсервованої
амніотичною оболонкою.

В
післяопераційний період за
експериментальними тваринами
проводили щоденне спостереження.
Забій тварин здійснювали через 7
і 14 днів, 1 і 4 міс.

Задля
гістологічного вивчення брали
різні рівні черевної аорти.
Зрізи фарбували
гематоксилін-еозином,
пікро-фуксином за методом Ніссля.

Аналіз отриманих
даних показав, що є
певна динаміка у
взаєминах аорта –
амніотична оболонка. У більш
короткі терміни після експерименту
їх структурні особливості
виражалися в поступовому регресі
гострих гемодинамічних явищ і
набряк. Мікроскопічна будова
амніотичної оболонки
суттєвих змін не
зазнавало, в стінці аорти
спостерігали деяку зміну
тінкторіальних властивостей, одиничні
невеликі круглоклітинні
інфільтрат.

У більш пізні
терміни спостереження виявляли
деяке потовщення амніотичної
оболонки, нерівномірну
гіперплазію епітеліальних клітин.
Вона вільно прилягала до
адвентиції аорти, не здавлюючи її
просвіт. Наявні мінімальні
рубцеві зміни навколо аорти не
приводили до порушення її функції.

Таким чином, в
протягом тривалого часу аорта
і амніотична оболонка вільно
“співіснують”, не надаючи
впливу на функцію судини і
будучи її своєрідним
“футляр”.


Попередня стаття


|

Наступна стаття



<<До попереднього розділу<<

До змісту

>>До наступного розділу>>


© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН)

© Електронна версія:

Завантажити PDF випуску ← До змісту випуску