|
Особливості
церебральних ішемій,
зумовлених подовженням та
перегином сонних артерій
Синицький
С. І., Гончарук О. М.
Лікарня
швидкої медичної допомоги, м.Київ,
Україна
Робота
грунтується на аналізі результатів
лікування 106 хворих з порушеннями
мозкового кровообігу, що були
спричинені подовженнями та
перегином екстракраніальних
відділів внутрішньої сонної
артерії (ВСА), хворі перебували на
лікуванні в нейросудинному
відділенні ЛШМД м.Києва з 1991 по 1993
рр.
Ця група хворих
становила 17% усіх хворих з
порушеннями мозкового кровообігу
ішемічного характеру. Більша
частина хворих (55%) з ішеміями
головного мозку поступили в
спеціалізоване відділення
протягом 4 – 6 год після початку
захворювання.
Відзначається
тенденція до переважання кількості
хворих, які поступили в першій
половині дня (51%) та вночі (35%). Лише 14%
хворих поступили в другій порвині
дня.
Необхідно також
відзначити, що переважають
захворювання, початок яких
зареєстровано в зимовий період.
Серед хворих було 65 осіб жіночої і 41
чоловічої статі.
Проведено
загальноклінічне обстеження
хворих, аускультацію, пальпацію
судин, АКТ на вітчизняному
томографі СРТ-1010, а 10 хворим – МРТ. У
разі необхідності АКТ проводили в
динаміці.
Усім хворим
проведено також допплєрографічне
дослідження екстра- та
інтракраніальних відділів судин
шиї.
Уточнення змін
судин каротидного басейну, що
спричинювали ішемію мозку,
здійснювали ангіографічно як
прямим способом, так і за
Сельдінгером у всіх 106
хворих.Частіше досліджувались
обидві сонні артерії.
Ангіографічний контроль у
післяопераційний період проведено
у 45% випадків.
Згідно з даними
ангіографії, виділені такі 4 типа
подовження ВСА: 1) С – подібна
звивистість (I тип); 2) S – подібна
звивистість (II); 3) Кільце (III); 4)
Спіраль (IV).
Найлегшому
ступеню подовженню сонних артерій
відповідає С-подібна звивистість (1
тип).
Найбільший
відсоток завершених інсультів
приходиться на III і IV типи подовжень
– відповідно 37% та 39%; I і II типи
подовжень ВСА найчастіше
спричиняють минущі порушення
мозкового кровообігу (відповідно 38%
і 30%) і не дають завершених
інсультів. У той же час за наявності
цих типів подовжень у хворих
частіше відзначаються прояви
хронічної недостатності мозкового
кровообігу які призводять до
енцефалопатії (відповідно 35% і 41%).
Клінічна картина
ішемій мозку, зумовлених перегином
та подовженням брахіоцефальних
артерій, має низку особливостей,
які визначаються ступенем перегину
або подовження, а також їх
поєднанням і супутньою патологією:
атеросклеротичними змінами,
фібромускулярною дисплазією,
артеріїтами.
У клініці
інсультів, зумовлених перегином та
подовженням, найчастішими
симптомами були рухові (41%) та мовні
порушення (28%).
У 11% хворих
домінуючим симптомом захворювання
були судоми вогнищевого і
генералізованого характеру. Зміни
психіки виявлені у 16%, головна біль
– у 20%, запаморочення – в 17%,
порушення координації рухів – у 17%
випадків.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|