|
Результат
ендоваскулярного виключення
артеріовенозних мальформацій
головного мозку
Буцко Е.С.
Науково-практичний
центр нейрорентгенохірургії АМН
України, м. Київ
Для підвищення
ефективності та радикальності
виключення артеріовенозних
мальформацій (АВМ) в
Науково-практичному центрі
нейрорентгенохірургії АМН України
був розроблений рідкий
емболізуючий матеріал. Даний
композицію використовували з 1991 р. для
виключення АВМ у 360 хворих з АВМ
головного мозку різних
розмірів, локалізацій і
васкуляризація. Хворі були в
віком від 3 до 75 років. Чоловіків було
198, жінок – 162 (співвідношення 1,4 : 1).
Розміри АВМ були наступними: Малі
(до 3 см – – у 108 (30%) хворих, середні (3
– 5 см – – у 205 (57%); Великі (5 – 7 см) –
у 29 (8%), гігантські (>7 см) – у 18 (5%).
Супратенторіальні АВМ виявили
у 320 хворих; субтенторіальні-у
40.
Як
контрольного обстеження всім
хворим зроблені КТ і / або МРТ,
тотальну селективну ангіографію
з субтракцією і магніфікацією. На
підставі отриманої інформації
вирішували питання про подальшу тактику,
планували обсяг і характер
ендоваскулярної емболізації АВМ у
первинно а також повторно
госпіталізованих хворих, для
яких були визначені свідчення
до наступної операції. Всього
провели 108 повторних операцій. Показаннями до них були: наявність
артеріовенозного шунтування, як
правило, з судин, що розширилися
після першої операції (62 хворих),
наявність живильних судин, які
свідомо були залишені на другий
етап операції (46 хворих). На другий
етап операції залишали деякі
живлять судини АВМ, розташованих
у функціонально важливих зонах, а
також підкіркові і перфорантні
артерії, що беруть участь в
кровопостачанні АВМ. На основі
клініко-рентгенологічних даних
здійснювали трансфеморальний або
транскаротидний підхід для
виключення АВМ з кровотоку. 360
хворим виконали 448 емболізацій,
з них 145 трансфеморальних, 303
транскаротидним доступом. Частіший
всього оперативні втручання
застосовували при АВМ розмірами 3 – 5 см
(64,3%), дещо рідше-при малих АВМ
(24,9%) і гігантських (4,6%). Всім хворим
проводили контрольне
ангіографічне дослідження
безпосередньо після операції і
через 3 – 4 – 6 міс. В процесі однієї
ендоваскулярної операції вдалося
домогтися тотального виключення АВМ
у 149 (41, 4%) хворих, хворих
субтотального виключення АВМ
(більше 90% початкового її обсягу)
– у 200 (55,6%), часткового – у 11 (3%). Після повторних емболізацій
тотального виключення було
досягнуто у 84 хворих: при АВМ
розмірами 3 – 5 см (у 60,3%), при малих
АВМ-32,5%, при великих-у 5,5%,
гігантських – у 1,6% хворих. Менший
кількість повторних операцій
виконали при малих АВМ, тоді як
при великих і гігантських
мальформацих практично всім
хворим проводили Додаткові
емболізації. Руховий
розлади в ранній
післяопераційний період
спостерігалися найчастіше при АВМ
лобових (у 27 з 84 (32%)), лобно-тім’яних
(у 15 з 62 (24%)) часткою. Ці порушення
виникали не тільки при великих і
гігантських АВМ, але і при невеликих
(у 9 хворих). У більшості хворих
неврологічні розлади,
викликані операцією, носили
короткочасний характер. Загалом,
після ендоваскулярної емболізації
неврологічний дефіцит не
зменшився тільки у 0,4% хворих він
зник після виписки з лікарні у 2%
хворих, а в ранній
післяопераційний період – у 5,8%.
Використаний
емболізуючий матеріал відкриває
нові можливості в лікуванні такої
складною і небезпечною судинної
патології головного мозку, як
артеріовенозні мальформації.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|