|
Комплексний
лікування хворих
з вираженим неврологічним
дефіцит
після перенесеного ішемічного
інсульт
Спінул А. А.,
Аксьонов В. В.
Одеський
обласна клінічна лікарня,
м. Одеса, Україна
Контингент
судинних нейрохірургічних
хворих постійно збільшується
завдяки вдосконаленню
технічного оснащення і
хірургічної техніки.
Значну частину складають
хворі з ішемічними порушеннями
мозкового кровообігу в
в основному в каротидних басейнах.
Оперативним втручанням
піддаються пацієнти з легким і
середньотяжким неврологічним
дефіцит. Виражений осередковий
дефіцит є відносним
протипоказанням до операції в
виду передбачуваної малої
ефективності хірургічного
лікування. Однак у соціальній
адаптації ці хворі потребують не
у меншій, а, можливо, і в більшій
ступеня, ніж хворі перших двох
група.
В
нейрохірургічному відділенні
Одеською обласною клінічною
лікарні поставили собі за мету шляхом
проведення комплексного лікування,
що включає операцію,
консервативну терапію і
додаткові методи (ГБО,
електроміостимуляцію, ЛФК, масаж)
домогтися поліпшення реабілітації
хворих з вираженим
неврологічним дефіцитом в
порівнянні з традиційним
консервативним лікуванням. Впродовж
4 років оперовано 35 пацієнтів з
ішемічними порушеннями
мозкового кровообігу. З них 15
хворих були з вираженим
геміпарезом і різного ступеня
вираженості психоорганічними
порушення. Передопераційний
обстеження включало чотири
основні методи: аксіальну
комп’ютерна томографія,
ультразвукову доплерографію
магістральних артерій,
електроенцефалографію, каротидну
ангіографію (два останні методи-
з пробою Матаса). Оперативний
лікування полягало в корекції
наявної анатомічної патології
сонних артерій або створенні
додаткових колатералей: зведення патологічної
звивистості (17 хворих),
ендартеректомія (6), десимпатизація
(7), створення
Екстра-інтракраніального
анастомозу (5), у 2 хворих –
“подвійний” ЕІКА.
В
післяопераційний період в
комплекс консервативної терапії
включали препарати ноотропного,
судинного, антиоксидантного
ряду, 7-10 курсів ГБО-терапії, ЕМС
паретичних кінцівок, масаж.
Після оперативного втручання
відзначали поліпшення
психоневрологічного фону,
зниження спастичності в паретичних
кінцівках, зменшення
трофічних порушень.
Згодом курси консервативної
терапії повторювали кілька разів,
що дозволяло закріпити і розвинути
досягнутий успіх. У підсумку, через
деякий час хворі досягали
рівня часткового або повного
самообслуговування в побуті.
Попередня стаття
|
Наступна стаття
|